24 марта 2021 Якимівка 141  0 

Сам собі гідрометцентр


Щороку 23 березня уся світова спільнота відзначає Всесвітній метеорологічний день. Здавалося б, яким чином Якимівщини стосується ця дата? Але ж стосується. Виявляється, у нашому селищі є людина, яка має безпосереднє відношення до метеорології, досить давно за власною ініціативою ведучи спостереження за місцевою погодою.

Напередодні Всесвітнього метеорологічного дня ми зустрілися із 85-річним якимівцем Василем Васильовичем Коваленком, для якого ранок традиційно починається із перевірки показників вуличного термометра. Із далекого 2001 року чоловік веде своєрідний літопис місцевої погоди та занотовує її примхи. Щоденні записи у зошиті починаються із найвищого та найнижчого показників температури і погоди за цілу добу.

Як вже говорилося, розпочав він спостерігати за погодою у нашій місцевості ще у перший рік ХХІ століття. Як сказав сам Василь Васильович, зайнятися таким своєрідним хобі його підштовхнули численні, дуже популярні у ті роки чутки про глобальне потепління та зміну клімату. Тож саме тоді він і вирішив вести записи про щоденну температуру повітря, користуючись власним термометром, розташованим на вікні гаражу, а за допомогою спеціального прибору вимірював вологість і тиск.

Згодом чоловік трохи вдосконалив свої методи спостереження і для детального вивчення погоди став спостерігати за всіма її елементами: температурою, вітром (його напрямом та силою), а також кількістю сонячних/хмарних днів та опадів. Спостереження за погодою Василь Васильович здійснює у певні години за місцевим часом. Наприклад, аби дізнатися найнижчу температуру дня — записує показники термометра рано вранці, а щоб дізнатися найвищу температуру дня — десь після обіду (за його власними спостереженнями, у нас найвища температура реєструється між 14 та 15 годинами). Надійною та відданою помічницею у веденні спостережень за усіма компонентами погоди є його дружина Любов Іванівна, яка веде записи у відсутність чоловіка.

Як каже Василь Васильович, спеціально він метеорології ніде не навчався. Аби дізнатися як правильно вести спостереження за погодою — читав тематичні статті та ознайомлювався із різноманітними методами вимірювання та обчислення у підручниках з географії. Таким чином він сам себе вдосконалював, сам регулював періодичність досліджень та систематизував відомості про погоду, занотовуючи їх у спеціальній книзі. Спочатку ці записи місцевий метеоролог-любитель робив для особистого інтересу, а згодом вже вирішив ділитися своїми спостереженнями із широким колом читачів на сторінках районної газети «Слово трудівника».

Аналізуючи власні дані про погоду Якимівщини починаючи із 2001 року, він помітив, що пори року у нашій місцевості не відповідають календарним. Тобто, фактичне літо триває більше днів, ніж за календарем. Наприклад, літніх днів (а це дні із середньодобовою температурою у межах >200С) у 2008 році було 154 (з них 66 днів із >300С та 3 дні із температурою >400С). А вже через 10 років, у 2018 р. — 194 дні, з яких 121 день із >300С та 8 — із показником >400С (найбільше за увесь час спостереження).

Також змінилася у Якимівці й холодна пора року — зима. Якщо, наприклад, у тому ж 2008 році було 82 зимових дня (із середньою температурою 00С), то у 2018 р. — 50, а у 2019 р. — 31 день. Так само зменшується й кількість зимових опадів. Сніг усе менше радує своєю появою мешканців Якимівки, а якщо він і випадає, то його кількість досить мала, так само малий і час його утримування на поверхні. Також візуально Василь Васильович спостерігає за наявністю і кількістю опадів. Нажаль, у чоловіка немає відповідного прибору, який би вимірював кількість опадів у мм, тож він лише записує тривалість та інтенсивність дощів.

До речі, 2018 рік не випадково обраний для порівняння погоди із попередніми та наступними роками. За словами В.Коваленка, саме того року був перевищений 5000-ний поріг суми середньодобових температур. Що свідчить про значне потепління у нашій місцевості. Так, якщо у тому ж 2008 році середньодобова температура у нас була 12,30С, то вже через 10 років, у 2018 — 13,80С. А збільшення цього показника на 1,50С синоптики вважають великим підвищенням температури.

Також Василь Васильович поділився із нами досить цікавими фактами зі своїх спостережень, які стануть у нагоді власникам сонячних панелей. Наприклад, кількість сонячних днів протягом останніх років у нас коливається у районі 200, а повністю хмарних — десь 90 днів. Є дані й стосовно вітряних днів, кількість яких так само збільшуються: якщо у 2008 році їх було 171, то вже у 2018 році — 220 днів із швидкістю вітру понад 5 м/с. Щоправда, за словами нашого співрозмовника, вітер вимірювати досить складно. «За ним потрібно ганятися. Бо він може розпочатися у пізню пору доби та до ранку вже вщухнути. Й швидкість часто коливається, бувають часті пориви, тож частіше дані щодо вітру можуть бути не зовсім точними, — каже В.Коваленко.

Зараз Василю Васильовичу значно важче вести спостереження за погодою, бо здоров’я у чоловіка вже не таке як раніше. Та й відсутність відповідного обладнання дається взнаки. Під час нашої розмови з його вуст навіть лунали слова, що, можливо, він завершить свою багаторічну справу.

Сподіваємося, що багаторічна, вельми цінна праця нашого видатного земляка не кане у Літу, можливо, у нього з’являться ентузіасти-послідовники, чи знайдуться спонсори, які допоможуть придбати необхідне знаряддя. Тож, побажаємо Василю Васильовичу міцного здоров’я, невгасаючого оптимізму і підтримки оточуючих, аби він міг приносити користь землякам своїми спостереженнями ще багато років!

До відома потенційних спонсорів та зацікавлених осіб: зв’язок із Василем Васильовичем Коваленком можна здійснювати через редакцію «СТ».

Руслан БАЧУРІН

Фото автора


Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован.