Консолідувати зусилля у боротьбі із торгівлею людьми

18 жовтня 2019 року у прес-центрі редакції районного видання «Слово трудівника» відбулося засідання «круглого столу» з нагоди Європейського дня боротьби із торгівлею людьми, який був започаткований у 2007 році Європейським Парламентом як день консолідації діяльності з підвищення рівня обізнаності щодо феномену торгівлі людьми та з метою привернення уваги громадськості до глобальної проблеми, яка може стати проблемою кожного.
У засіданні взяли участь представники структурних підрозділів райдержадміністрації та районних служб, які в межах своїх повноважень здійснюють певні інформаційно-профілактичні заходи щодо протидії торгівлі людьми. Представники управління соціального захисту населення, служби у справах дітей, відділу освіти, молоді та спорту, органів місцевого самоврядування, Якимівської районної філії Запорізького обласного центру зайнятості, Якимівського районного сектору державної міграційної служби, засобів масової інформації, КНП «Якимівський центр медико-санітарної допомоги» розповіли про свою діяльність з теми «круглого столу». А саме: щодо інформування населення, насамперед, представників груп ризику, з метою запобігання потрапляння у ситуацію торгівлі людьми, поділилися своїми напрацюваннями та досвідом у цій сфері, зокрема, алгоритмом дій для від’їжджаючих на роботу за кордон, окреслили проблеми, які виникають під час проведення роботи, та дійшли єдиної думки щодо необхідності посилити інформаційну діяльність із використанням усіх можливих форм і методів, у тому числі засобів масової інформації та інтернет-ресурсів.

*****************************************

Як часто стрічки соціальних мереж рясніють оголошеннями «Пропала людина. Допоможіть розшукати!», а у історіях розшуку — найчастіше розповідь про те, що поїхав шукати роботу і…. не виходить на зв’язок. Або інша ситуація: навпаки користувачі соцмереж просять допомогти упізнати особу, яка знаходиться за кордоном без документів і засобів зв’язку…  Серце кожного хто, бачить такий пост у мережі, стискається від жалю і співчуття до небораки, і ми натискаємо смайлик зі сльозою і поширюємо допис. Все. Виконали свій «диванний» обов’язок, а людина за кордоном так і залишилася один на один без документів у складній ситуації.

Що робити у описаній вище ситуації чоловікам? Що робити жінкам, яких оманливим шляхом вивезли за кордон, забрали паспорт і не випускають на вулицю? Що робити тут в Україні, якщо у особи забрали документи, годують впроголодь і примушують багато працювати?

Найчастіше, за висновками спеціалістів, у таких людей надломлений психічний стан і вони зовсім не знають, як їм вибратися із складної ситуації. Недобросовісні працедавці мало того що нещадно експлуатують таких людей, так ще й посилюють психологічний тиск на них. Мовляв, ну іди до поліції, як ти доведеш, що ти на законних підставах перебуваєш за кордоном? Та тебе ж посадять у буцегарню або депортують із забороною в’їзду до іноземної країни! І людина опускає руки, бо не знає як довести свою правоту і власну особу перед правоохоронцями.

Ось тут знову, за порадою фахівців, таким людям у нагоді стають сучасні технології зв’язку. Найперше, треба чітко знати куди їдеш шукати кращої долі (країна, місто, назва підприємства або агенції, яка займається твоїм працевлаштуванням). Вдома завести сторінку у соцмержах із особистими даними і фотографіями. Далі, перед тим як виїздити за кордон, відсканувати паспорт та всі дозвільні документи  і розмістити ці копії на своїй електронній адресі. Все, що треба для подальшого використання цієї інформації правоохоронцями чужої країни, так це вказати у поліції дані своєї сторінки і електронну адресу, вказавши правильну адресу (написання) і пароль доступу (і то останній можна буде змінити у разі, якщо забули). І тут ми підходимо до найголовнішого: треба чітко знати, що за кордоном у європейській спільноті ще із 1949 року діє Європейська хартія і Декларація ООН про обов’язок допомагати людям, які потрапили у складні ситуації, а ще передбачена кримінальна відповідальність для недобросовісних працедавців, які підпадають під санкції статей про торгівлю людьми. Україна привела чинне законодавство до міжнародних стандартів захисту потерпілих, над якими проводиться наруга і примус до праці, кримінальне покарання для кривдників становить до 15 років позбавлення волі.

На спільній нараді представників районних служб, які відповідальні за інформування, протидію і реабілітацію осіб, які потрапили у трудову експлуатацію, констатували факт відсутності звернень громадян за допомогою чи реабілітацією потерпілих осіб. Відсутні звернення і до правоохоронних органів, але ж соцмережі рясніють оголошеннями про… (читай вище). Громадські організації реєструють факти насильства і примусу до рабської праці як в Україні, так і за кордоном, над громадянами України…

Отримати детальну інформацію про протидію і запобігання торгівлі людьми у Якимівському районі можна за телефонами:

центр соціальних служб — 0963102276, УСЗН — 6-11-15, районна філія центру зайнятості — 6-11-64, служба у справах дітей — 9-16-98 (з мобільного код району: 06131).

Про конкретні напрямки роботи вказаних служб у питанні протидії та запобіганню торгівлі людьми читайте у наступних номерах «СТ».

Довідково: Міжнародна спільнота приділяє багато уваги заходам, необхідним для боротьби із торгівлею людьми, до яких активно долучається Україна. Так, 21 вересня 2010 р. ВРУ ратифікувала Конвенцію Ради Європи про заходи щодо протидії торгівлі людьми. Достатньо розгалуженим є й національне законодав­ство, спрямоване на боротьбу із цим суспільно небезпечним явищем. Зокрема, орга­нізаційно-правові засади та основні напрями державної політики протидії торгівлі людьми визначені Законом України «Про протидію торгівлі людьми» від 20 вересня 2011 р. №3739-VІ. Ст. 149 Кримінального кодексу України: Торгівля людьми

Торгівля людиною, а так само вербування, переміщення, переховування, передача або одержання людини, вчинені з метою експлуатації, з використанням примусу, викрадення, обману, шантажу, матеріальної чи іншої залежності потерпілого, його уразливого стану або підкупу третьої особи, яка контролює потерпілого, для отримання згоди на його експлуатацію.

підготувала Тетяна Белименко, фото автора