Почала діяти основна частина закону про маркування харчових продуктів

Насамперед, новий Закон приводить українське законодавство у відповідність до положень численних регламентів та директив Євросоюзу у цій сфері. Він стосується не лише маркування на етикетках, а й будь-якої інформації про харчовий продукт, яка надається через рекламу, Інтернет або просто повідомляється споживачеві під час продажу, зокрема в місцях громадського харчування.
Дія Закону «Про інформацію для споживачів щодо харчових продуктів» поширюється передусім на операторів ринку харчових продуктів і харчові продукти (зокрема, для громадського харчування). Передбачається, що надання неточної, недостовірної інформації про продукт, зміна оператором ринку інформації про нього тягне за собою накладення штрафу на юридичних осіб у розмірі 15 мінімальних заробітних плат (62,6 тис. грн), а на фізичних осіб-підприємців — у розмірі 10 мінімальних зарплат (41,7 тис. грн). За введення споживачів в оману щодо речовин і харчових продуктів, що викликають алергічні реакції або непереносимість, штраф становить 30 мінімальних заробітних плат (125,2 тис. грн) для юридичних осіб і 20 (83,5 тис. грн) — для фізосіб-підприємців.
Від нині інформація про харчовий продукт має бути точною, достовірною та зрозумілою для споживача. При цьому вона не повинна вводити в оману. Особливо, якщо це стосується властивостей і характеристик харчових продуктів та наслідків їхнього споживання.
Обов’язкова інформація про харчовий продукт:
1. Державною мовою.
2. Надписи точні, чіткі, зрозумілі, розбірливі, розміщені на видному місці (на упаковці, етикетці). Не повинні приховуватися іншою текстовою або графічною інформацією.
3. Назва харчового продукту.
4. Фізичний стан харчового продукту (продукт сублімованої сушки, швидкозаморожений, концентрований, копчений, порошкоподібний, рідкий тощо) має супроводжувати назву харчового продукту, наприклад, «Ковбаса сирокопчена».
5. Перелік/кількість інгредієнтів.
6. Наявність алергенів.
7. Позначка «з ГМО», якщо частка ГМО перевищує 0,9%. «Без ГМО» за підтвердження відсутності ГМО.
8. Термін придатності.
9. Умови зберігання/використання.
10. Відповідальний за інформацію про харчовий продукт.
11. Країна походження/місце походження.
12. Інструкція з використання.
13. Фактичний вміст спирту етилового (для напоїв із вмістом понад 1,2%).
14. Поживна цінність.
15.Чи піддавався харчовий продукт заморожуванню/розморожуванню.
Закон установлює, що харчові продукти, які відповідають вимогам законодавства щодо надання споживачам інформації про харчові продукти, що діяли до введення в дію цього Закону, можуть вироблятися та/або вводитися в обіг протягом трьох років після введення в дію цього Закону. Такі харчові продукти можуть перебувати в обігу до настання кінцевої дати споживання або закінчення строку придатності. Тобто Закон передбачає перехідний період, який триватиме орієнтовно три роки, щоб виробники мали можливість усе зробити згідно з новими вимогами.

За матеріалами Урядового порталу