В чиїх руках погода краю?

Останнім часом мешканцями Якимівщини досить активно обговорюється тема штучного втручання у погодні явища на території нашого району. Такі дії одного фермерського господарства у себе на території зафіксували мешканці Новоданилівської сільської ради, які зняли на відео постріли градобійних пушок, зустрічалися із представниками цього господарства та надали розголосу цьому факту…

Ще 5 років тому декількома народними депутатами було запропоновано Верховній Раді України заборонити штучно змінювати стан атмосфери та атмосферних явищ у господарських цілях. Більш того, за порушення стану атмосфери і атмосферних явищ пропонувалося карати штрафними санкціями (від 300 до 800 неоподаткованих мінімумів) та навіть обмеженням волі строком до трьох років.

Такі пропозиції нардепів викликані тим, що неконтрольована діяльність зі штучної зміни атмосферних явищ на території країни мала наслідком тривалі ґрунтові та повітряні посухи, що чергувалися періодами сильних злив, які змивали з полів посіви.

За останні роки на територій південних областей України внаслідок аномальної посухи, спричиненої штучним втручанням у атмосферні явища, втрати врожаю щороку складали від 30 до 60%. Сільськогосподарські товаровиробники зазнали значних збитків. Загибель врожаїв призвела до значних втрат агропромислового комплексу України.

Окрім негативних економічних наслідків, втрати врожаїв, зниження показників урожайності сільськогосподарських культур загрожує продовольчій безпеці країни. Штучне втручання в атмосферні явища призводить до змін клімату та виникнення природних стихійних явищ — злив, посух, ураганів (це було у 2013 році, а як складаються справи із погодою в області і у Якимівці нині — дивиться нижче).

Але дана пропозиція не була схвально сприйнята парламентом країни, тож і сьогодні можна штучно змінювати стан атмосфери та атмосферних явищ у господарських цілях. Щоправда, аби коригувати погоду, згідно постанови Кабміну №301 від 13.03.2002 р., треба мати дозвіл від Мінприроди, який видається за наявності позитивного висновку МОЗ та органів місцевого самоврядування. Слід також зазначити, що документ, який надає право втручатися у справи «небесної канцелярії», видається строком на один рік!

Виходить, що використання градобійних установок для коригування стану атмосфери сьогодні спрямоване на задоволення комерційних інтересів окремих суб’єктів господарювання, яким, напевно, не зовсім цікаві результати врожаю (окрім власного) інших фермерів та селян. Якщо раніше питання чи будуть українці із хлібом залежало від сприятливості погоди, то зараз саме ця погодня сприятливість залежить від окремих особистостей, які на власний розсуд вирішують чи бути опадам, чи ні.

Руслан БАЧУРІН

***

Про несприятливу Якимівську погоду зими і весни 2018 року

Спостереження за погодою протягом п’яти місяців поточного року дають підставу стверджувати, що 2018-ий буде одним із найтепліших з проаналізованих 11 років. За даними спостережень, у січні, лютому і березні середньодобова температура була вищою за 0⁰С та налічувалася майже однакова кількість зимових (нижче 0⁰с) та весняних (вище 0⁰с) днів — 44 та 46 відповідно. Із січня по травень майже однаковою була і кількість весняних (від 0⁰С до 20⁰с) і літніх (вище 20⁰С) днів — 53 та 54 відповідно.

За календарною весною, протягом 25 днів із 54 стояла літня спека, температура повітря у затінку сягала вище 30⁰С. Зиму ж можна вважати малосніжною: за 3 місяці сніг випадав 11 разів, товщина снігового покрову булі порівняно незначною — до 32 см. Крім того, сніг майже завжди танув вслід за випадінням і вагомого запасу вологи у ґрунті забезпечити не міг. Не принесли великого запасу вологи землі і 14 дощів низької інтенсивності (див.таблицю) за цей період.

За погодними умовами, кінець лютого (17-28) і початок березня (1-6) із температурою від 0⁰С до 14⁰С були вкрай несприятливими для виконання сільськогосподарських робіт. Варто звернути увагу на відсутність лютневих «вікон». У морозні дні мало місце істотне вимерзання вологи з ґрунту (15 днів) та вивітрювання (14 днів). Після такої несприятливої зимової погоди (січень-березень) настала майже літня — температура на кінець березня становила 11-16⁰С. Квітень за останні 11 років був найтеплішим — від 15⁰С (1) до 32⁰С (27) із найбільшою сумою середньодобових температур (471⁰С) та незвичною для цього періоду середньодобовою температурою 15,7⁰С. За таких високих температур, сонячних і вітрових днів випало всього 2 дощі середньої та 2 низької інтенсивності. При швидкому випарюванні у ґрунті залишилося дуже мало вологи. Майже із перших днів квітня почалася весняна посуха, яка продовжується і зараз.

Спекотним (із сумою середньодобових температур 689⁰С) був і травень. Протягом 23 днів температура повітря сягала вище 30⁰С. Пройшов усього один дощ (8) низької інтенсивності. Це негативно позначилось на розвитку сільськогосподарських культур та призвело до значних страт врожаю.

Не менш спекотним є і червень. Спостереження за погодою продовжуються.

Василь КОВАЛЕНКО (смт Якимівка)

***

Довідка про погодні умови протягом квітня-травня 2018 року на території Запорізької області.

Квітень відзначився теплою погодою та дефіцитом опадів. Середня за місяць температура повітря перевищила норму на 3-4° і дорівнювала 12-13° тепла. У найтепліші дні (26-27 квітня) повітря прогрівалось до 26-29° тепла. Протягом місяця відбувалось інтенсивне наростання тепла. Стійкий перехід середньодобової температури повітря через +10⁰ у бік підвищення відбувся 6 квітня, що на 1-1,5 тижні раніше звичайного, а вже 24-26 квітня відбувся стійкий перехід температури повітря через +15°, що на 2-3 тижні раніше звичайних строків.

На фоні теплої погоди часом відмічались заморозки інтенсивністю 0-4° на поверхні ґрунту та на висоті 2 см від неї. 15 квітня місцями у північно-східних районах області заморозки інтенсивністю 3° були зафіксовані і у повітрі. 15-17, 21 та 24 квітня заморозки досягли критерію стихійного метеорологічного явища.

Слабкі та помірні дощі з кількістю опадів >1мм у квітні спостерігались протягом 1-4 днів. Кількість опадів за місяць становила 6-14 мм, що відповідає 17-38% від місячної норми. Дощові дні чергувалися із значно більшими за тривалістю бездощовими періодами. Добовий максимум опадів не перевищував 4-6 мм, а така кількість опадів швидко випаровується і рослини не встигають використати вологу. Середня за місяць відносна вологість повітря була значно нижчою за норму і становила 60-67%. Мінімальна вологість повітря на більшій частині території області упродовж 9-13 днів знижувалась до критичних для рослинності меж — 30% і нижче.

За таких умов відбувалась стрімка втрата ґрунтової вологи. Так, на початку квітня у шарі ґрунту 0-20 см під ярим ячменем та на зябу містилось 20-33 мм корисної для рослин вологи, а станом на 27 квітня ці запаси вже зменшились до 9-14 мм, що недостатньо для нормального розвитку рослин. Лише на окремих ділянках вони досягали рівня достатніх — 21-24мм. Під озимою пшеницею на початку квітня метровий шар ґрунту містив 110-152 мм корисної вологи, а наприкінці місяця вже на 26-46мм менше, при оптимальних 121-175 мм.

Протягом травня утримувалась тепла та суха погода. Середня температура повітря за першу декаду травня була вищою за норму на 5-7°, за другу — в межах норми, за третю — на 3-4⁰ вищою за норму. В цілому за місяць середня температура повітря перевищила норму на 3° і дорівнювала 18-20° тепла. Максимальна температура повітря у першій та третій декадах травня підвищувалась до 27-33° тепла, поверхня ґрунту при цьому нагрівалась до 55-62°.

Слабкі та помірні дощі з кількістю опадів >1мм у травні спостерігались протягом 1-4 днів. Кількість опадів за місяць на більшій частині території становила 12-22 мм, що відповідає 24-47% місячної норми, в окремих районах випало усього 4-5 мм (7-13% норми). Як і у квітні, у травні дощові дні чергувалися із значно більшими за тривалістю бездощовими періодами. Добовий максимум опадів не перевищував 6-9 мм, місцями — 2-5 мм. Середня за місяць відносна вологість повітря була значно нижчою за норму і становила 56-62%. Мінімальна вологість повітря на більшій частині території області упродовж 12-17 днів знижувалась до критичних для рослинності меж — 30% і нижче, протягом 5-13 днів спостерігались суховії. Для підтримання достатнього водного балансу у рослин за таких несприятливих умов вегетації, добова кількість опадів не повинна бути менше 20-25 мм за добу.

Через такі агрометеорологічні умови протягом травня відбувалась постійна інтенсивна втрата продуктивної вологи, як із верхнього, так і з метрового шарів ґрунту. За даними визначень, станом на 27 травня на більшості спостережних ділянок під озимими та ярими зерновими культурами верхні шари ґрунту були практично сухими, а метровий шар ґрунту містив менше 25 мм, що недостатньо для росту, розвитку та формування повноцінного врожаю. Таке зволоження ґрунту у період колосіння-цвітіння знижує озерненість колоса, а під час формування і наливу зерна викликає дрібнозерність та щуплість зерна.

Через негативний вплив ґрунтової засухи на більшості спостережних ділянок з посівами озимої пшениці та ярого ячменю було зареєстровано передчасне пожовтіння листків нижнього ярусу. На окремих площах відмічено засихання стебел та втрата рослинами тургору, стан таких посівів погіршився до незадовільного. На окремих площах на посівах ярого ячменю спостерігалося ураження рослин хворобами (потемніння основи стебла, яке зумовила коренева гниль), на посівах озимої пшениці та ярого ячменю — пошкодження шкідниками. У порівнянні із середніми показниками, посіви сформувались низькорослі, зменшилась кількість продуктивних стебел та кількість розвинених колосків у колосі.

Такі погодні умови є вкрай несприятливими для вегетації усіх рослин, так як ґрунтова та повітряна засухи сприяють порушенню водного балансу рослин, а на посівах, де рослини знаходяться у початкових фазах розвитку, викликають їхнє пошкодження або загибель від зневоднювання.

За інформацією обласного центру з гідрометеорології