За що голосували: за дієве місцеве самоврядування чи за бізнес-проект власних амбіцій?
Голова Якимівської селищної ради В.М.Громихіна підписала розпорядження про зупинення рішення Якимівської селищної ради сьомого скликання «Про затвердження Регламенту Якимівської селищної ради» — у народі це називають «наклала вето».
Із 226 статей, підготовлюваних/обговорюваних майже 3 місяці (від дня інавгурації голови), вето на рішення про прийняття Регламенту селищної ради наклали через два положення, виписаних згідно чинного законодавства про місцеве самоврядування і засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності. А саме питань, що стосувалися місця проведення сесій і визначення газети, у якій будуть друкуватися нормативно-правові і офіційні документи селищної ради, які лише після оприлюднення у друкованих засобах масової інформації набуватимуть чинності.Для урегулювання юридичної сторони відносин між районною і селищними радами, депутати із більшості селищної ради отримали рішення Якимівської районної ради про дозвіл на проведення сесій селищної ради у сесійній залі районної ради. А доводи голови і дописувачів «ГЖ» щодо незручностей, які виникнуть через необхідність погодження графіку проведення сесій у приміщенні районної ради, абсолютно нелогічні, бо точно так необхідно і погодження часу проведення сесій у Дитячій музичній школі. А то від часу передачі на баланс селищної ради приміщення дитячого закладу відбувається підлаштовування розпорядку навчального процесу вихованців музичної школи під багаточисельні пленарні засідання депутатів.А от стосовно засобів масової інформації селищний голова у розпорядженні аргументувала свою позицію зупинення рішення більшості (принцип демократії) правилами про захист економічної конкуренції між суб’єктами господарювання (дві газети у районі) і хвилюванням про те, що у разі визначення суб’єктом висвітлення діяльності Якимівської селищної ради газети «Слово трудівника», як проголосувала більшість депутатів і як було визначено у попередній редакції Регламенту селищної ради, інша газета («ГЖ» — засновник ТОВ «Грані-А» — вигодонабувач — Блоха А.В.) буде у нерівних економічних умовах. Голова ради і частина депутатів, серед яких редактор іншої газети — депутат Милосердов, і кореспондент тієї ж газети — депутат Солодка-Могилевська, дуже хвилюються про фінансову складову газети, яка у передвиборчій гонці була рупором переможця на посаду селищного голови. Так що це — турбота про «здорову конкуренцію» двох суб’єктів господарювання на території ОТГ, чи відплата за отримані агітаційні послуги? До речі, згідно офіційної інформації із порталу «Е-дата», у період передвиборчої кампанії на рахунки ТОВ «Грані-А» не надходило ані копійки за публікацію передвиборних матеріалів із виборчого фонду кандидата, як того вимагає виборче законодавство. А зараз така наполеглива активність із боку голови і опозиційної частини депутатів до пропозицій більшості депутатів.
Прискіпливий читач може заперечувати авторові, що, мовляв, баланс конкуренції таки виходить однобоким. А я нагадаю, що саме чинним законодавством про діяльність органів місцевого самоврядування — «малою конституцією» для депутатів місцевого самоврядування (так красномовно протягом свого депутатства говорила районний депутат Громихіна) — чітко виписано алгоритм прийняття рішення щодо визначення селищною радою засобу масової інформації (газети), який повинен висвітлювати діяльність конкретної селищної ради. А відповідно до Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності», регуляторні акти, прийняті органами та посадовими особами місцевого самоврядування, офіційно оприлюднюються в друкованих засобах масової інформації відповідних рад, а у разі їх відсутності — у місцевих друкованих засобах масової інформації, визначених цими органами та посадовими особами.
У цьому ж таки законі визначено і способи оприлюднення документів, підготовлених органами місцевого самоврядування та їх посадовими особами у процесі здійснення регуляторної (законодавчої на місцевому рівні) діяльності — матеріали повинні оприлюднюватися у такий спосіб, який гарантує доведення інформації до мешканців відповідної адміністративно-територіальної одиниці чи до відповідної територіальної громади.
Все перераховане вище стосується роботи органів місцевого самоврядування у правовому полі, визначеному для відкритої і прозорої діяльності представників народовладдя. Для забезпечення гарантованого широкого інформування про діяльність народних обранців і залучення громадськості до спільної діяльності на конкретній території. Із двох існуючих газет на теренах новоутвореної об’єднаної громади забезпечити гарантоване донесення інформації до широкого кола жителів ОТГ може лише «Слово трудівника» із майже тритисячним передплатним тиражем (і це не просто три тисячі читачів, це три тисячі сімей. Прим.автора). На жаль, ні колеги із «ГЖ», ні їхній засновник ТОВ «Грані-А» у нинішніх реаліях не в змозі забезпечити широке інформування жителів громади, а тим більше залучати їх до обговорення регуляторних актів Якимівської селищної ради, бо мають передплатний тираж на рівні пари-трійки сотень екземплярів. Примусити виписувати газету нереально (знаю із власного досвіду), а напрацювати пристойний тираж — треба чимало зусиль і часу. Автор не виключає, що колись створена під місцеві вибори голови і депутатів ОТГ газетка зможе конкурувати із тисячними тиражами «Слова трудівника». А на сьогоднішній день на захист економічних інтересів приватної політичної газети виступає особисто голова об’єднаної громади, зупиняючи депутатські рішення аргументами про бізнес доцільність та посилаючись на закон «Про захист економічної конкуренції» і абсолютно ігноруючи головні засади місцевого самоврядування, де навіть незначна перевага у голосуванні вирішує долю громади-країни на певний період.
За що ж таки ми голосували: за дієве місцеве самоврядування чи за бізнес-проект власних амбіцій?
Тетяна Белименко
