Життя одного українського села

Горьківська сільська рада була утворена Рішенням Запорізької обласної ради народних депутатів від 10 липня 1992 року із центром у селі Максима Горького, їй підпорядковані села Весняне, Михайлівське і Степове.

Як зазначається на офіційному інтернет-порталі rada.org.ua, Максима Горького — село (станом на 01.01.2015 р.) 198 домогосподарств, кількість населення 584 осіб. Розташоване на заході Якимівського району на відстані 35 км від райцентру. Засноване у 1909 р. на місці хуторського поселення кінця ХІХ століття. Хутір називали Сметанівкою, володів ним поміщик Желяба, який на початку ХХ ст. заснував цегельню. У зв’язку із приїздом у 1928 р. письменника Максима Горького на будівництво Дніпрогесу у Запоріжжі, село у 30-х роках було перейменовано на честь видатного письменника.

Нещодавно журналісти районки побували у даному селі та поцікавилися у місцевих мешканців, чим та як сьогодні живе їхній рідний населений пункт.

Усі необхідні для життя заклади розташовуються на центральній вулиці, яка із самим селом має спільну назву. Тут і сільська рада, і ФАП, і школа, СБК, магазини та кафе.

Слава Горьківського будинку культури відома далеко за межами району

Першим, що кидається у око відвідувачам села, звісно є величний місцевий будинок культури. Він досить тривалий час взагалі не функціонував, і його могла настигнути доля подібних клубів, про які, на жаль, у мешканців багатьох сіл нашого району залишилися лише добрі спогади. Але, завдяки старанням місцевої влади та громади, Горьківський СБК не лише збережений, а і з 2014 року знову успішно запрацював і тепер розвивається. Як раз на момент нашого перебування у селі працівниками будинку культури велися ремонтні роботи, дівчата фарбували відкоси енергозберігаючих вікон, які нещодавно встановлені за ініціативою райдержадміністрації за кошти районного бюджету.

Як розповіла нам директор закладу Наталя Сидякіна, на сьогодні тут справно трудиться колектив у складі 8 осіб, що ведуть різноманітні гуртки як для юних, так і дорослих мешканців села, також діють спортивні секції та проходять різноманітні урочисті заходи, приурочені до багатьох свят. Буквально нещодавно на порозі культурного закладу відбулася велика яскрава подія села — випускний вечір одинадцятикласників місцевої школи.

Неподалік від СБК розташовується сільське футбольне поле, де відбуваються змагання з даного виду спорту. Треба відзначити, що після тривалого часу відродилася місцева футбольна команда «Ураган», яка зараз досить успішно бере участь у Чемпіонаті району з футболу на Кубок голови РДА. Станом на початок поточного місяця вона посідала 3 місце у турнірній таблиці з 9 команд-учасниць чемпіонату.

Участь у футбольних змаганнях беруть і школярі, які навчаються у місцевій школі. Звісно ми не могли оминути цієї установи.

Як живе сільська освіта?

Про потреби Горьківської ЗОШ нам розповіли викладач закладу Лоліта Воробйова і присутній під час нашого візиту сільський голова Владислав Шпак. З їхніх слів нам стало відомо, що наразі школа потребує ремонту даху, заміни вікон, у двох класних кімнатах вкрай необхідно замінити лінолеум, також оновити шкільні меблі та ін. Особливо гостро стоїть питання забезпечення учнів підручниками. Адже, за словами наших співрозмовників, на сьогодні на 12 першокласників є всього 6 комплектів підручників. Всього у школі у 2016-17 навчальному році було 87 учнів, на 2017-18 рік планується 97 учнів та плюс ще 15 діток підготовчої групи. Крім цього, скаржилися горьківці на низьку швидкість шкільного Інтернету (2 МБ за 120 грн. на місяць) який, за їхніми словами, педколектив провів до навчального закладу за власні кошти.

Ще чимало існує потреб у місцевої школи, але працівники навчального закладу і сільська влада трохи заспокоїлися, адже перед нашим візитом у М.Горького із робочою поїздкою побував голова райдержадміністрації Олександр Правосуд, якому доповіли про усі шкільні проблеми, і він пообіцяв посприяти їхньому вирішенню.

Звісно, окрім проблем є у школи і досягнення, про які вчителі нам радо розповіли. Зокрема їхні учні постійно беруть участь у Всеукраїнських та Міжнародних шкільних конкурсах «Левеня», «Кенгуру», нещодавно горьківські школярі посіли призове місце у районному конкурсі з безпеки життєдіяльності «Обери життя». У школі діють два гуртки — військово-патріотичний та вокально-хореографічний. Є чим похвалитися й педагогічному колективу. Так, цьогоріч вчитель Шершньова Олена Миколаївна брала участь у конкурсі електронних уроків «Мій улюблений урок», у якому виборола почесне ІІ місце.

Місцева хранителька книг

Наступним місцем, куди ми завітали, стала бібліотека, яка нині розташовується у приміщенні сільської ради, але найближчим часом, після завершення ремонтних робіт, даний заклад переїде на другий поверх будинку культури. Нас радо зустріла бібліотекар Світлана Кулинич, яка на цій посаді працює вже не один рік. Саме вона є хранителькою книг, яких у бібліотеці нараховується 11000. За її словами, вік відвідувачів різний — це і школярі, і старше покоління. Учні беруть літературу, здебільшого необхідну за шкільною програмою, а дорослі цікавляться детективами, романами та іншими жанрами. Є у сільської бібліотеки добрі друзі, які безкорисно допомагають у оновленні книжкового фонду, також надходять книги й від районної бібліотеки.

Стоять на сторожі здоров’я односельців

Заклад, вкрай необхідний для життя людей, це, звісно, лікарня. У М.Горького є свій фельдшерсько-акушерський пункт, яким завідує Елла Шульга, саме із нею ми і поспілкувалися. Вона розповіла, що на сьогодні усіх майже 700  мешканців Горьківської ради (а це окрім самого М.Горького ще й села Михайлівське, Степове та Весняне) обслуговують дві медсестри, один фельдшер та санітарка. Констатувала медпрацівник той факт, що останнім часом багато місцевих мешканців стали хворіти на гіпертонію, сахарний діабет, серцево-судинні захворювання, а ще страшніше, що ці хвороби стали «молодіти».

Скаржилася Елла Олексіївна й на повну відсутність опалення у ФАПі, а обігрівати приміщення медичного закладу камінами неможливо, бо не витримує електроповодка. Є проблема і з медтранспортом, а точніше — він відсутній. Раніше у Горьківському ФАПі була карета швидкої, але її, як нам пояснила  співрозмовниця, за невідомих причин забрали. Відтепер людям доводиться добиратися до лікарів або самостійно, або звертатися до сільської ради. На щастя, голова йде людям назустріч та завжди відгукується на їхні прохання про надання допомоги щодо транспортування до лікарні.

До речі, сільський голова В.Шпак всюди нас супроводжував та підтверджував або доповнював те, що нам розповідали працівники згаданих установ. Також він розповів, що зараз до нього звернулися батьки дітей із с.Михайлівське з проханням посприяти встановленню у їхньому селі дитячого майданчика. Крім цього, голова поінформував нас, що у багатьох питаннях, а точніше у їхньому вирішенні, сільраді допомагає районна влада і 9 фермерських господарств, які функціонують на землях Горьківської ради. Наостанок Владислав Костянтинович радо констатував той факт, що переважна більшість місцевої молоді по завершенні навчання у вишах повертається до рідного краю.

Руслан БАЧУРІН

Фото автора