31 июля 2017 Акимовка 183  0 

Справжня дружба не має кордонів


Щороку 30 липня відзначається Міжнародний день дружби. Із цікавості ми заглянули до словника і подивилися, як виглядає формальне визначення поняття «дружба» — це безкорисливі особисті взаємини між людьми, засновані на любові, довірі, щирості, взаємних симпатіях, спільних інтересах та захопленнях. Та не менш цікавим для нас було дізнатися, що означає слово «дружба» для пересічних громадян нашого селища. Наш журналіст покрокував по вулицях Якимівки у пошуках відповіді. У цей день вдача не просто посміхнулася мені, а пройшла зі мною весь мій шлях.

Першими хто потрапив у поле мого зору були двоє хлоп’ят. Із легкістю та відкритістю вони поділилися зі мною своєю думкою. 15-ти річний Мишко Ляшевський виявився більш балакучішим ніж 12-ти річний Сашко Селезньов, тож віддувався як то кажуть за себе і за того хлопця. Живуть двоє друзів по вулиці Визволителів Якимівки (Толбухіна) і дружать вже чотири роки. Познайомилися на вулиці під час гри  ще із одним хлопцем, і з тих пір не розлучні. Ходили разом на бокс, заступалися один за одного коли траплялися конфліктні ситуації із однолітками.

-«Дружба» – це не тільки коли ви можете пограти один із одним, а і порадитися, поділитися своїми успіхами та невдачами, і друг тебе завжди підтримає, — говорив Михайло, дивлячись на свого найліпшого друга, котрий погоджувався з кожним його словом киваючи головою.

Наступними нашими співрозмовниками були двоє дівчаток 11-ти річні Ліза Хруставчук та Діана Дименко. Познайомилися подруги у своєму дворі по вулиці Паркова шість років тому. Підсівши одна до одної на лавку вони розговорилися і зрозуміли,  що мають багато спільних думок та інтересів.

-По-перше «дружба» – це взаємне бажання товаришувати, — сказала Діана. По-друге здатність розуміти один одного без слів, — продовжувала Ліза. – Ось ми, наприклад, близькі люди, дивимося у одному напрямку та підтримуємо  одна одну і ніколи не залишимо у біді, — переглядаючись казали дівчата.

Йдучи далі я запримітила двох жіночок, котрі спілкувалися у тіньку біля супермаркету. Людмила Семенівна Сярова та Людмила Василівна Овсянникова, так звуть моїх нових знайомих. Виявилося, що тезки давні знайомі та ще й колеги, пропрацювали вчителями у Якимівській школі понад 30-ть років. Вони чесно мені зізналися, що  доводяться одна одній просто товаришками. Людмила Василівна дуже поспішала, тому закінчила нашу бесіду так і не почавши. А ось Людмила Семенівна затрималася і розповіла про свою довгорічну дружбу із своєю подругою Галиною.

Познайомилася вона із Галиною Петрівною Чайкою у Дніпропетровську у першому класі із тих пір і до сьогодення продовжується їхнє спілкування. Після університету Людмила Сярова вийшла заміж та переїхала до Якимівки, подруги опинилися далеко одна від одної, але продовжили спілкування. З часом вчителька змінила місце проживання ще раз і переїхала жити до своєї доньки у Іспанію місто Валенсію. Але і це не перешкода, новітні технології вирішили проблему у спілкуванні.

-І скільки років ви уже дружите, — запитала я.

-Дуже багато, дитинко, 74 роки, — відповіла співрозмовниця.

Я подумала, що ослухалася і перепитала ще раз, та відповідь була та сама. У думках промайнуло Скільки??? У наш час люди стільки не живуть! (пробачте читачі за такі думки, але все ж таки…) Далі розмова ставала все цікавішою та цікавішою. І хоч одна із подруг живе у іншій країні, вона знаходить можливість раз у рік приїздити на Україну до своєї «найліпшої». І саме «дружба» надихнула пані Людмилу написати вірша, якого вона присвятила своїй Г.П.Чайці.

Давно колись було це в 45

Зустрілися з тобою ми: на парті, у рідній школі 35,

у перший рік після великої війни.

Із того часу ми завжди були разом,

До серця кожного взнавали ми ключі.

Читали ми і Пушкіна і Гоголя разом, та над історією війни сиділи до ночі.

Це була дружба перевірена часом, вона продовжується й зараз.

  • Одне з найголовніших речей у світі  це – «дружба», — продовжувала говорити наша нова знайома. Багато друзів не буває, тож я бажаю кожній людині знайти одного єдиного вірного друга, з котрим вона пройде все своє життя.

Повернувшись до редакції, я занурилася у роздуми на сьогоднішню тему. Після перебирання думок все ж таки повернулася до першої. Скільки людей на світ стільки і визначень, що таке «дружба» і хто такий «друг». Насамперед «дружба» — це безкорисливі взаємовідносини, тобто такі, у яких люди не прагнуть отримати вигоду. Якщо ви шукаєте дружби не тому, що людина вам близька, а з меркантильною метою, то рано чи пізно ви залишитесь один, без друзів. Пам’ятаймо це!!!

Ірина МАРЧЕНКО

Фото автора


Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован.