22 березня — Сорок святих

Сьогодні відзначається день Великомучеників Севастійських, день Сорока мучеників, Сорок Святих, або день Усіх Святих, у народі «Сороки».

Пам’ять 40 мучеників відноситься до найшанованіших свят. У день їх пам’яті полегшується строгість Великого посту.

Добрі господині цього дня печуть сорок булок із медом у формі пташок. В різних регіонах України його іменували по-різному, але здебільшого це були назви птахів — «сороки», «жайворонки», «буслики», «птички», «пташки». Вірили, що саме на Сорок святих з вирію повертаються пернаті — сорок різних порід. Тому калачики чи бублики, пампушки чи кренделі виробляли у формі пташечок із дзьобиками та крильцями, гребінчиками та хвостиками, а часом «садили» їх на бублик, наче на гніздечко. Очі робили з калинових ягід або родзинок. За бажанням обливали печиво медом чи цукровою поливою. Часто пташечок нанизували на невеличкі різочки, лозинки чи очеретинки і так запікали.

У різних регіонах печивом розпоряджалися по-різному: в одних випадках його виносили в сад й підвішували до дерев, у інших — дарували сусідам, «аби краще велися гуси й висиджувались яйця», а ще йшли селом, тримаючи високо над головою «пташок», вилазили на ворота або клуню й декламували, збиралися за селом на горбах, співали веснянок і при цьому перегукувалися.

На Півдні сороки-калачики розвішували на кілках тинів, щоб уранці почастувати тільних корів, чекаючи від них після цього доброго приплоду. Діти, взявши свої «сороки» чи вареники, часто бігли на баштан і вмовляли його дати добрий урожай: «Хай на кожній огудині зав’яжеться по сорок гарбузів, кавунів і диньок!».

Вважали, що цього дня сорока бере сорок різочок чи галузок і мостить собі з них гніздо. Казали: «Нині сорока — іменинниця». Сорока, якщо не турбувати її та не руйнувати гнізда, виступає своєрідним оберегом дому, біля якого живе. Етимологічно слово «сорока» пов’язане зі словом «сорок», отже, народ вважає, що сорока охрещена на день сорока святих.

Хто на це свято працюватиме, тому зробиться 40 болячок. У деяких місцевостях України існувало таке правило: до середини березня ніхто з чоловіків по п’ятницях не працював в полі, а жінки не прали. Якщо чоловік буде що-небудь робити волами, то або віл несподівано паде, або в самого селянина всохне рука чи нога. Всю іншу роботу виконувати не заборонялося, в тому числі й по п’ятницях.

Якщо було тепло, цього дня сіяли горох, вірячи, що на кожній стеблині виросте по сорок стручків, а в кожному з них — по сорок горошин. Розсівали по городу мак, сподіваючись на врожай у сорок разів більший за посіяне. Щоб підтримати ці надії, на Сорок святих варили горохову юшку, робили горохвяники, пекли пиріжки з горохом, готували вареники з маком.

22 березня на службі в храмах жінки моляться за повернення додому чоловіків із далеких доріг. Цього дня у церкві баби запалювали 40 свічок і били 40 поклонів.

Народні прикмети:

• Коли хмарно і мороз, то скоро буде тепло і можна сіяти.
• Дружно тане сніг — до активної повені й буйних трав.
• Якщо в цей день тепло, стільки ж днів утримається гожа погода, якщо навпаки — бути морозу 40 днів.
• Якщо на Сорок святих буде мороз і сніг розтане від сонця — буде врожай на кавуни.
• Яка погода на Сорок святих, така буде й у Петрівку.
• Якщо на Сорок святих сонце в колах, то влітку буде відмінний урожай.
• Сороки і галки прилітають в цей день — до тепла.
• 22 березня синиця заспівала — тепло ворожить.
• Якщо на Сорок святих опади і мало сонця — не буде весняної повені, влітку не очікується тривалих зливневих дощів, а осінь видасться сухою та погідною.