Таврійці закон виконали. А далі?
У Таврійське журналісти «СТ» прибули на початку жовтня. Центральна вулиця зустріла наш екіпаж спокоєм підстриженої клумби роздільної полоси і яскраво-жовтим кольором місцевих кленів обабіч дороги.
Правда, їхали ж ми до таврійців, а нас таки вперто перед селом стрічав дорожній знак «Червоноармійське». З цього ми і розпочали розмову із селищним головою Т.Зологіною. І розмова наша весь час точилася навколо законодавчої бази нашого сьогодення.
— У нашій громаді не зовсім легко пройшов процес декомунізації. Одразу після введення у дію відповідного закону виконавчий комітет і депутатський корпус взялися за роз’яснювальну роботу. Відповідальні особи готувалися ретельно: аргументували кожну нову пропозицію змін, і після численних громадських обговорень наша таврійська громада виконала закон. Тим більше, що у нашому селі і до змін у законодавстві новим вулицям присвоювалися імена місцевих видатних сучасників. У 1994 році одну із вулиць ми назвали іменем голови колгоспу А.І. Бурназова, який очолював господарство у час його найактивнішого розвитку і об’єднання розрізнених безіменних хуторів у один населений пункт, у єдину громаду. І ви знаєте, як показує практика, на усвідомлення важливості таких рішень треба час, — говорила Тетяна Володимирівна. — Більше двох десятиліть пройшло від того рішення. Всі у селі знають і пам’ятають хто такий Анастасій Іванович. А тепер ось і його родичі — племінник Олег Черкашин, що мешкає у обласному центрі- вирішив зробити подарунок своїм землякам, що бережуть пам’ять про славного трударя із їхнього роду. Пан Олег взявся придбати таблички із назвою вулиці свого славного дядька та номерами будинків. Перші три уже передав власникам будинків, на черзі ще десять.
Таврійцы, виконавши постулати закону, хочуть жити у правовій площині, але… Саме у мешканців нашої перейменованої громади виникають проблеми у стосунках із державними виконавчими органами. Із моменту затвердження Верховною Радою України рішення про перейменування села (4.02.2016 року) нова назва внесена до всіх державних реєстрів, а от назви установ, похідні від найменування села, як от назва нашої сільської ради, не замінені на сайті Верховної ради України у переліку Адміністративно-територіального устрою областей. І, як результат, жодної операції із майном — чи то землею, чи то спорудами — державний реєстратор не реєструє. Так, на сьогоднішній день наші люди не можуть оформити спадщину, офіційно зареєструвати договори оренди землі, не те що нові, навіть продовжити дію тих, строк яких закінчився у поточному році. Така ж проблема і з паями та майном із категорії відумерлої спадщини і безгосподарського майна, рішенням суду визнаних власністю громади. І тепер сільська рада недоотримує кошти у бюджет, а приватні особи не можуть вільно розпоряджатися власністю. Від імені сільської ради ми пишемо листи до Запорізької філії державного підприємства «Національні інформаційні системи», а нам приходять лише відписки про відсутність змін на сайті Верховної Ради. Напевно, доведеться звертатися до секретаріату Верховної Ради і нашого депутата С.Валентирова.
Відписку від обласної дорожньої служби про відсутність коштів на заміну дорожніх вказівників із зміненими назвами населених пунктів ми теж отримали, — із розпачем у голосі коментувала ситуацію сільський голова Т.Зологіна. — Та наші мешканці на власному прикладі проявляють законослухняність: із гордістю себе називають таврійцями, без суєти вносять зміни у паспорти у розділ реєстрації.
Довідково: із трьох перейменованих сіл дорожній знак із назвою населеного пункту встановлено лише у В’язівці Чорноземненської ради. Таблички із новими назвами вулиць встановлюються, в основному, коштом власників майна або підприємцями із метою реклами. Похідними назвами установ мають займатися відповідні галузеві міністерства. А оскільки вони цього не роблять, школи та ФАПи Таврійського і Мирного приєдналися до Азовської ЗОШ таоднойменного лікувального закладу і поповнили перелік установ, що носять назви сіл, яких на мапі держави не існує.
Тетяна БЕЛИМЕНКО
Фото автора.
