Порядність взаємовідносин

Земельні питання ось уже, який номер поспіль не сходять із шпальт районних ЗМІ. І не дарма – Якимівський район сільськогосподарський. Переважна частина населення, окрім бюджетної сфери, нині виживає за рахунок землі-годувальниці. У попередніх випусках ми зосереджували свою увагу на приведенні у законну площину відносин між сільгосптоваровиробником і державою, а нині наші журналісти мали змогу подивитися на земельні питання у іншому розрізі: взаємовідносин між тими ж сільгосптоваровиробниками і пайщиками.
У затишному, мальовничому селі Солоному Атманайської сільської ради у четвер приміщенні колишнього дитячого садка, а нині пристойно пристосованого сільського клубу пройшли збори пайщиків СФГ «Віта». На зустріч до солонянців, а їх зібралося п’ятнадцятеро осіб, приїхав голова фермерського господарства Олександр Вікторович Чкан разом із інженером-механніком господарства – нині управляючим справами у атманайському відділенні – Євгеном Чканом та головним бухгалтером підприємства Світлана Іванівна Лапчинська.
Селяни виявилися напрочуд пунктуальними – із не значними запізненням підійшло лише троє. Всі із нетерпінням чекали відповіді на одне найсакральніше нині питання: коли і в яких об’ємах фермерське господарство розрахується за паї. Однак Олександр Вікторович запропонував розширений порядок денний зборів. І як виявилося не дарма, правда, дехто із представниць солідного віку із-за власної емоційності не дочекалися розгляду питання розрахунків. Проте решта зібрання зрозуміла, що без вникнення у питання виробничо-економічної ситуації фермерського господарства у частині його діяльності на атманайській дільниці, без ознайомлення із законодавчими нововведеннями у земельні питання, без приведення у правову площину взаємовідносин між фермерським господарством і пайщиками, прості цифри розміру орендної плати поступово відійшли на другий план.
Фраза Олександра Вікторовича про перевірену роками його власну позицію порядності у взаємовідносинах із пайщиками одразу налаштувала зібрання на робочий лад. Солонянці уважно вслухалися у інформацію про кількість договорів оренди, строк дії яких спливає у поточному і наступних роках і необхідність самовизначення власників паїв на період до 2020 року. Бо саме тут їх чекають витратні несподіванки. Переважну більшість договорів оренди господарство заключало із власниками земельних ділянок, право власності яких підтверджувалося або сертифікатами на право власності, або так званими «жовтими» державними актами. Цими офіційними документами не передбачалася наявність кадастрового номеру земельної ділянки. Нині ж це один із головних атрибутів правовстановлюйочої ідентифікації земельної ділянки. Виготовлення відповідного пакету технічної документації із послідуючим її реєстрацією, які необхідні для переукладання нових договорів оренди, потребує значних фінансових затрат (у середньому до 3 тисяч гривень). На прикладі атманайської дільниці «Віти» у 18 осіб (в основному це мешканці «центрального») дія договорів оренди закінчується у 2015 році, у 32-ох – у наступному. І якщо сім років назад всі витрати на заключення і реєстрацію договорів оренди брало на себе господарство без будь-якого перекладання цих затрат на власників паїв, тепер господарство навряд чи зможе витримати таке фінансове навантаження. Адже у зв’язку зі змінами у законодавчій базі цього року сільгосптоваровиробники замість фіксованого податку мають сплачувати земельний податок: для всіх сільгоспників таке нововведення збільшило податкове навантаження у 22 рази. Для СФГ «Віта» цей показник із 5 тисяч гривень до 110 тисяч гривень. Тож швидко зорієнтувавшись селяни уважно переслухали списки власників дія договорів чиїх скоро закінчується, хоч на початку зборів вони просто відмахнулися від цієї інформації, бо ж прийшли довідатися про розрахунки… Ще одне важливе питання обговорили селяни – довготривале переоформлення договорів оренди після прийняття спадщини. На всі підняті О.В.Чканом питання – зібрання відповідало своїм запитанням «Хто платитиме?», «А чи отримає і хто орендну плату за померлих власників?», «А як же бути, коли спадкоємці живуть у Криму?»… І лише в кінці одна жіночка прохопилася: «А олія буде?» І вже тоді понеслося: «А коли зерно буде? А що із транспортом? Підвезете і цього року у село?»
— За пару днів ячмінь і пшеничку двома ГАЗонами розвеземо. Ви тільки скооперуйтеся самостійно, щоб швидко і оперативно все пройшло. Вас же на цій атманайській дільниці 71 власник. А, взагалі, всі поточні питання тепер вирішуйте із Євгеном Віталійовичем – він тут керуватиме,- підсумував Олександр Вікторович.
Збори закінчилися, але практично ніхто не розходився. Бабусі індивідуально уточнили чи отримають пай за рідних, що відійшли у вічність. Молоді чоловіки підійшли уточнити, як забрати паї, бо вирішили самостійно обробляти землю. Усі гуртом вони схилилися над картою паїв, обговорили умови розірвання договірних відносин. Погодивши дату прийняття остаточного рішення, чоловіки потиснули руки, і початківці взяли пару-трійку порад у досвідченого фермера.