«ОХРІМІВСЬКИЙ КАЗАНТИП»
Незлічену кількість народних традицій зберегла людська пам’ять. Народні звичаї, прикмети, повір’я, передаючись із вус у вуста, зміцнювалися роками-тисячоліттями і осучасненими відголосками відтворюються нашими сучасниками і заново «пишуться» нашими земляками уже для наступних поколінь.
Одразу ж після перших хвилин перебування на розкошеному прилиманському березі під обривчастою кручею ми, журналісти, вечірнє народне гуляння назвали «Охрімівським Казантипом». Тут все таке натуральне, природне і щире. А головне — ретельно підготовлене організаторами і експромтом втілене у життя місцевими мешканцями! Величезна кількість гостей із Якимівки, Шелюгів, Давидівки, Кирилівки чемно влилася у невимушену атмосферу спільного дійства в очікуванні дива — дива очищення і надії.
— З роками у нашій Охрімівці, а це вже почався відлік другого десятиліття, — говорить сільський голова Ю.Дєдушев, — склалася традиція у купальську ніч приходити родинами на берег Молочного лиману, разом святкувати і шукати квітку папороті. У перший рік на оголошене свято, окрім організаторів, прийшло з десяток осіб. Артисти дали концерт, розпалили багаття. Наступного року глядачів побільшало. А вже останні років три поціновувачів народних традицій стає все більше. Та ви ж і самі можете переконатися — сьогодні ми налічуємо не менше півтори тисячі осіб. І, я так собі гадаю, майже третина людей на святі — гості нашого села. І це вже стало традицією. У минулі роки, до сумнозвісних подій у Криму та на Донбасі, відпочивальники із ближнього зарубіжжя спеціально планували свій відпочинок у Кирилівці так, щоб потрапити до нас на Івана-Купала. Сьогодні, на жаль, їх немає серед нас, та коло наших друзів ширшає, і ми раді новим знайомствам.
Юрій Олексійович привітав односельців із великим святом — поверненням лиману у свої береги — і зібрання дружними аплодисментами підтримало сільського голову. Щиро прийняло велелюдне зібрання вітальні слова від керівництва району та депутатського корпусу, виголошені заступником голови районної ради В.О.Горбанем.
Ведучі свята Ірина Чурса і Світлана Кельм разом із своїми непосидючими помічницями «відьмочками» і ретельно підготовленими місцевими аматорами сцени номерами півночі утримували глядацьку увагу. Святкові виступи, стилізоване вбрання артистів, духмяне клечання у косах юних чарівниць, маленьких україночок і просто щасливих людей, притягувало на лиманську галявину тільки позитивні емоції і відчуття.
Коли опівночі запалало багаття, під звуки запальних мелодій разом із полум’яними іскрами у небо здійнявся щасливий, підсилений щирою вірою посил на мир, добро і взаємну любов.
На святі усі мали шанс відшукати квітку папороті, та скористатися такою можливістю визвався лише один 65-літній чолов’яга. Свою квітку він знайшов, і сталося диво — дорогою до людей він помолодшав удесятеро: на суд людський із відшуканим скарбом він прийшов маленьким хлопчиськом! А диво-дивне, казкове чудовисько Водяний, серед юнок на святі знайшов собі до пари довгокосу подругу. Зо два десятки дівчат змагалися за чоловічу прихильність: косенята і хвостики-кіски, русяві, біляві, чорняві коси до пояса і довші демонстрували конкурсантки.
Шістдесят номерів художньої самодіяльності місцевих аматорів і запрошених із району та області юних артистів безупинно тримали глядачів біля концертної площадки. Місцеві підприємці теж завбачливо підготувалися до свята: морозиво та солодкі напої для задоволення дітвори і жіноцтва, шикарний шашличок для сильної статі. Та чимало учасників свята на березі (за складеною уже традицією) із дому прибули із власними запасами і під шатрами насолоджувалися приємним спілкуванням. Так органічно, по-домашньому у Охрімівці пройшло свято Купала із дивами і щирістю.
