ХАЙ НЕ СТАРЯТЬ ВАС РОКИ
Сьогоднішня наша розповідь буде про досить відому та усім знайому людину, мешканку райцентру, яка вчора відзначила свій поважний ювілей, і не багато не мало, а виповнилося Марії Іванівні Царьковій 90 років!Народилася героїня нашої розповіді у далекому 1925 році минулого століття, у могутньому місті Донецьк, у родині шахтаря.
— Як батьки раділи появі дівчинки у родині, неможливо передати словами, — розповідає М.І.Царькова, — адже я стала єдиною дівчинкою серед усіх дванадцяти дітей.
Росла, за словами самої ювілярки, «пацанкою», хоча серед хлопців-братів це й не дивно, полюбляла не дівочі ігри, взагалі була непосидючою як вдома, так і в школі, хоча закінчити та отримати повну середню освіту їй, як і мільйонам інших тодішніх радянських школярів, завадила страшна війна.
Тож, коли на тоді ще велику країну напав ворог, Марія Іванівна не змогла сидіти склавши руки і за власним бажанням пішла до воєнкомату, аби її направили на фронт. Там у Сталінградському військкоматі (а саме до Сталінграду була евакуйована родина Волобуєвих) вона зустрілася із якимівчанкою Людмилою Андреєвою. Тоді юна дівчина Марія і уявити не могла, що вони вдвох пліч-о-пліч пройдуть майже всю війну та стануть подругами на все життя.
Тяжко ювілярці згадувати ті страшні роки. Під час нашого спілкування іноді була відчутна тривога у її голосі, а іноді виступали сльози на очах…
Таку довгоочікувану та бажану перемогу М.І.Царькова зустріла у Берліні, як вона сама мене запевнила, що на стінах самого Рейхстагу штиком викарбувала напис «Здесь была Гвардия Маша».
До нашого степового краю, потрапила вона через свого брата, що вже жив тут. Разом із мамою та іншими членами родини Волобуєвих, щоправда не всім судилося повернутися з війни, Марія Іванівна приїхала на постійне місце проживання до нашого райцентру. І тільки-но ступивши на землю нашу, вона одразу вирішила віднайти свою бойову подругу Л.Ф.Андреєву, що їй із успіхом вдалося. Відтоді вони не розлучаються й донині.
У післявоєнний час М.І.Царькова вела досить активне життя, вона, навчаючись у Запорізькому педагогічному училищі, отримала освіту за фахом «вчитель молодших класів». Своє перше робоче місце за освітою також отримала тут у Якимівці. Працювала вона спочатку у Якимівській СШ №1 піонервожатою, згодом — вчителем у другій школі, звідки й вийшла на заслужений відпочинок.
До речі, ми довго та багато говорили про страшні воєнні роки, про відбудову, нелегкий теперішній час, а от особисте життя якось обходили стороною. І от на моє запитання: «Так як же Ви, М.І.Волобуєва, стали Царьковою?», моя співрозмовниця посміхнулась і одразу повернулася до споминів 1949 року.
«За півтора рубля стала я Царьковою, — жартуючи каже співрозмовниця, — бо саме стільки коштував офіційний розпис». Саме відтоді і розпочала існування родина Царькових, дончаки Марії Іванівни та воєнного розвідника, волжанина Дмитра Миколайовича. Хоч чоловіка, на жаль, вже давно немає серед живих, але згадує про нього ювілярка лише добрими словами. У родині народилося двоє діток — у 1950 році син Геннадій, а через чотири роки донька Ольга, яка досить рано пішла із життя.
Сьогодні Марія Іванівна із теплом та любов’ю говорить про своїх любих онуків та правнуків, у родині онуки Наталії, якій наша ювілярка замінила матусю, вона проживає разом. Часто навідують свою знатну бабусю і син, і його діти з онуками…
17 липня у день народження М.І.Царькової у затишному кафе «Встреча» одночасно відбулося засідання клубу «Фронтовичка» — 15-та ювілейна річниця, якого знаменується цього року. Із першого дня створення «Фронтовички» — незмінним керівником є Марія Іванівна.
На жаль, на ювілейне засідання прибуло лише четверо членів клубу — Г.С.Клінцова, О.В.Макарова і М.Н.Фащук та його очільниця. Однак цей міцний осередок клубу запевнив усіх учасників зустрічі, що клуб і надалі продовжуватиме діяти і до його складу відтепер будуть входити діти-війни. Учасники та гості ювілейного засідання щиро вітали клуб із 15-річчям, а ювілярку із 90-річчям. Зокрема із теплими вітальним словами виступили мер Якимівки М.Є.Чишко, від імені райдержадміністрації і районної ради — начальник відділу освіти, молоді та спорту І.В.Дудкін. Вітання звучали від голови районної та селищної ветеранських організацій М.М.Ладченка і М.І.Шереметєва, голови профспілки освітян Г.Д.Климової, директора ЗОШ №2 О.Є.Подольської, депутата районної ради В.М.Громихіної, члена виконкому селищної ради В.В.Овсянникової, редактора нашої газети Т.В.Белименко, рідних та близьких. Хронограф ветеранського життя області І.М.Гумен, який познайомився із нашою ювіляркою і її бойовою подругою Л.Ф.Андреєвою особисто вручив нашим землячкам щорічний альманах «Знаменні та пам’ятні дати Запоріжжя на 2015 рік». Усі учасники ювілейного засідання клубу «Фронтовичка» бажали винуватиці свята міцного здоров’я і поставили за мету обов’язково зустрітися таким самим складом і на сотий ювілей, чого і ми, газетярі, також бажаємо.
