Її дитяча мрія здійснилася
Вона — молодий сімейний лікар Ольга Геннадіївна. У дитинстві в усіх дворових забавках і іграх із подружками вона виступала у ролі лікарки — всім робила уколи, міряла температуру і накладала марлеві пов’язки.
У рідній Новоданилівській школі вчилася на відмінно із перспективою на майбутню професію. Після школи вступила до Запорізького меду і після проходження інтернатури у Якимівській райлікарні розпочала власну практику сімейного лікаря у Новоданилівській медичній амбулаторії сімейної практики. Від серпня минулого року разом із маститими місцевими медичними сестрами надає повний спектр медичних послуг жителям Новоданилівки, Великої Тернівки, Ганнівки, Єлизаветівки і Таврійського (Червоноармійського).
Молодій лікарці доводиться паралельно напрацьовувати професійний досвід надання первинної медичної допомоги землякам і проводити організаційно-управлінську діяльність. Нині найбільше зусиль і молода лікарка, і весь медперсонал направляють на підписання угод із сімейним лікарем. На час перебування журналістів у Новоданилівці жителі підписали 1126 декларацій із лікарем Литвиненко. Сотня таврійців офіційно користується послугами молодого спеціаліста. До законодавчо встановленої норми навантаження ще треба мінімум сімсот осіб, тим більше, що частина із них уже неодноразово встигли скористатися послугами новоданилівських медиків, маючи на руках декларацію, підписану із лікарями із райцентру. Найчастіше аргументують свої дії так: і у селі відмовити лікар не має права, і у райлікарні є свій лікар.
І у такій позиції пересічних громадян є правда, але всі лікарі, з якими спілкувалися журналісти протягом останнього року, в один голос стверджують, що така позиція пацієнтів призводить до великих перекосів у роботі сімейних лікарів: у районній лікарні перенавантажені, бо на прийом приходять-приїздять пацієнти із деклараціями і пацієнти із колишніх територіальних дільниць. Таке перенавантаження ніяк не враховується під час оплати праці медичних працівників, і що найгірше для нас, пацієнтів, — може негативно впливати на якість медичних послуг, надаваних перенавантаженим сімейним лікарем. У той же час їхні колеги у селах ніяк не можуть виконати норму навантаження із підписання декларацій, що напряму впливає на результати роботи медичних працівників на селі (такий собі відступ автора і, на жаль, не зовсім ліричний).
Доки авторка роздумувала над інформацією, отриманою від новоданилівських медпрацівників, на прийом до Ольги Геннадіївни прийшов пацієнт. Він того дня одним із перших завітав до сімейного лікаря із скаргами на стан здоров’я. Сімейний лікар направив його на рентгенобстеження і от він встиг повернутися, щоб отримати повну консультацію і визначити курс лікування. Молодий сімейний лікар приступила до виконання своїх обов’язків, а я продовжила спілкування із медичним персоналом лікарняної амбулаторії. Дівчата чесно зізналися, що із деклараціями ситуація була б трохи кращою, якби не підводило технічне обладнання. Нині «зависло» майже 200 декларацій — після формування пакету документів у комп’ютері система їх не бачить, і тепер лише спеціаліст у райцентрі спробує виправити ситуацію. Версій таких збоїв у роботі техніки чимало, але ж дівчата кажуть, що вони не спеціалісти, то сподіваються на допомогу лікарняного сисадміна. А ще майже непереборною перешкодою на шляху підписання декларацій із лікарем стає відсутність мобільних телефонів у місцевих людей солідного віку. Тим, у кого сучасний зв’язок є, але працює на «включити-виключити», медички допомагають і смс-ки читати, і коди підтверджувати (процес ідентифікації у програмі), а от із тими, у кого мобілок з роду не було, працювати дуже складно… «А тепер, — кажуть дівчата, — будемо враховувати ще городні процеси — потепліло ж!»
Ось така багатовекторна робота сільських медиків. Але молода лікарка Ольга Литвиненко оптимістично дивиться вперед у майбутнє. Підтримує її у всьому молодий чоловік Анатолій (у грудні стали на рушник) і мама, із якою молодята разом проживають. Анатолій пов’язав свою професійну діяльність із землею (працює у районному держгеокадастрі) — щодня їздить на роботу у Якимівку. Тепер Оля і Анатолій мають спільну мрію про власне житло.
— Було б так гарно мати власний будиночок, невеликий клаптик землі для квітника і дитячого майданчика тут у Новоданилівці, — говорила дівчина.
Дай Боже, щоб мрія подружжя Литвиненків здійснилася найближчим часом, як втілилася у реальність мрія маленької Олі.
Тетяна БЕЛИМЕНКО Фото автора.
Довідково: графік роботи Новоданилівської лікарняної амбулаторії: щодня, крім вихідних, з 8:00 до 15:00. Прийом сімейного лікаря до 12:00.
Телефони для довідок: 9- 34-38, 067 394 95 52 (Ольга Геннадіївна)
