4 августа 2017 Акимовка 78  0 

Проблемні питання у «Райському куточку»


Нещодавно наш журналіст завітав на окраїну селища, на мікрорайон «Підстанція» по вулиці Б.Хмельницького. Складається він усього із пари двоповерхівок. Перша була побудована приблизно у 1973 році для працівників Придніпровської залізниці, а друга у 1994 році.

«Райський куточок» — так називають наші герої місце, у якому живуть. Воно маленьке і затишне, усі знають один одного. Знають, які у кого проблеми, і намагаються по можливості допомагати один одному. Одним словом  — дружні. А це у наш час, можна сказати, рідкість. Не сваряться, живуть мирно і спокійно. Свято або трагічну подію розділяють навпіл. Згадують юні літа із посмішкою, як вони на мотоциклах або на машинах їздили у Радивонівку на лиман. Донині у жителів «Підстанції» залишилися товариські відносини. Щовечора вони збираються на лавці, спілкуються, грають у карти або доміно. Разом облагороджують свій куточок, самотужки роблять ремонти у своїх під’їздах, саджають дерева і квіти біля будинків, викошують зайву траву. Навіть коли на днях у них вкрали каналізаційний люк, самі знайшли вихід із ситуації. Замість нього поставили великого м’якого ведмедя (іграшку). Усі гуртом власноруч побудували дитячий майданчик, який зараз відвідують діти із сусідніх вулиць та із Дмитрівки. «У нас тут свій дитячий садок», — жартуючи говорили наші земляки. Але цих людей об’єднують не тільки теплі дружні відносини, а і спільні, на їхню думку, проблеми мікрорайону.

Перші проблеми, які озвучили Дар’я Німощук та тезки Віктори Віхляєв і Перепилиця, стосувалися каналізації та аварійного вимощення навколо будинків (з роками воно вимилося і просіло, а по плитах пішли тріщини). Дуже часто у будинках забиваються каналізаційні труби і відходи життєдіяльності опиняються у квартирах на перших поверхах та стікають у підвал. Зі слів Ірини Аблямітової, мешканці неодноразово зверталися до комунальників, але віз і нині там.

Олександра Мороз та Катерина Богушко скаржилися на те, що мешканці сусідніх вулиць і торговельники, котрі займаються бізнесом у літній період, облаштували сміттєзвалище за одним із їхніх будинків. Нині мешканці квартир у своїх вікнах бачать сміттєвий краєвид! Велика територія закидана відходами, які вітер розносить по відкритому простору. «На новоспечений смітник навіть асенізатор не раз приїздив, щоб злити відходи життєдіяльності», — розповідали наші мешканці. Журналісту вони говорили, що, на жаль, припинити це свавілля самотужки не в силах.

Найголовніше і найболючіше питання для мешканців підняли дві ОлениМакушина та Василик, воно стосувалося дороги, а точніше її відсутності.

  • Яма на ямі, тут не те що їхати, пішки пересуватися важко, а сідати за кермо доводиться часто, бо магазинів в окрузі немає, а найближчий знаходиться біля елеватора, — казали жіночки. — А найцікавіше починається, коли пройде злива, тоді вже не проїхати, не пройти.

І школярам у дощову погоду по калюжах ходити доводиться. На жаль, маршрут шкільного автобусу у цю місцевість законодавством не передбачений, а діти  навчаються у райцентрівських закладах. Наші нові знайомі повідомили, що стосовно дороги до представників влади вони зверталися, ще коли головами селищної ради були Юрій Роговий, а потім Михайло Чишко, але змін на краще і досі немає.

Жителі якимівського «райського куточка» вірять у силу слова, тож висловили сподівання, що їх почують у владних кабінетах і запланують ремонт дороги.

Спілкувалася Ірина МАРЧЕНКО

Фото автора


Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован.