11 августа 2017 Акимовка 124  0 

«Червона вода». Іде ремонт аварійних ділянок!


Не так давно у соціальних мережах деякими зацікавленими особами тиражувалися домисли стосовно теми викопування труб, тепер уже тих, якими Запорізький залізорудний комбінат перекачує «червону воду» у ставки-випаровувачі. Як стало відомо нашим журналістам із офіційних джерел (!), підприємство-власник водогону перекачки шахтної води у ставки нині планово проводить поточний ремонт аварійних ділянок водогону перекачки. Проектною документацією передбачено у охоронній зоні існуючого водогону, який нині функціонує у робочому режимі, прокладання паралельної гілки частини водогону на аварійних його ділянках.  Згідно чинного законодавства, комбінат попередньо погодив проведення ремонтних робіт із землекористувачами та місцевими органами виконавчої влади (у даному випадку із Якимівською селищною радою).

Щоб не бути голослівними, СТ-шники виїхали на північну околицю селища і поспілкувалися із працівниками підрядної організації, які безпосередньо виконують ремонтні роботи на території ради. За словами начальника виробничої дільниці «Монтажно-строительная компания» Євгена Іванова, нині спеціалізована бригада запорізького підприємства проводить укладання труб вітчизняного виробництва на ділянці 2,6 км. Роботи розпочали зо три тижні тому, але через невчасне постачання труб відбулася тимчасова затримка. Тепер роботи відновилися у повному обсязі, і бригада докладає всіх зусиль і професійних навиків, щоб увійти у графік.

За час нашого перебування ми стали свідками роботи злагодженого колективу. Але нам вдалося лише коротко поспілкуватися із небагатослівними монтажниками із бригади Максима. Сам бригадир уникав розмов із журналістами, бо ретельно скеровував роботу екскаваторника Олексія, який, вправно осідлавши залізного коня і віртуозно крокуючи вздовж готової двометрової канави, розкопував котлован на місці майбутньої роботи зварювальника та монтажників з ізоляції 36-метрових частин труби. Найбалакучішим виявився лише один монтажник із тріо — «Александэр», який представив себе і своїх колег дуже вичерпно: «Саша, Александр и Шура».  Не полишаючи технологічного процесу із гідроізоляції місць зварювання, наш новий знайомий розповів, що всі троє тезок — уродженці Рязанської області, більше тридцяти років назад знайшли свої половинки у Запорізькому краї, тут оселилися, тут працюють, за виробничої потреби  бригадою мандрують по країні. Так їх закинуло до нас у район. Стисло розповідаючи про себе, хлопці поцікавилися нашими місцевими пам’ятками, щоб ближче познайомитися із Якимівщиною, бо знають лише, що десь тут недалеко є море. Для початку ми запропонували їм відвідати районний історико-краєзнавчий музей і картинну галерею.  Хлопці із долею іронії пожалкували, що за щільним графіком роботи навряд чи зможуть викраяти час на розваги: «Будемо знайомитися із місцевим матеріалом, починаючи із цього кутка, ніби археологи!»

Добираючись до ремонтників, ми покинули службовий автомобіль далеко від місця роботи запорізьких монтажників із ганебної, як для мешканців Якимівки, причини: місце нинішньої роботи гостей нашого селища — вздовж річки біля залізного мосту на «опитну» — завалено сміттям, і перед початком земельних робіт МСКівці прочистили бульдозером собі дорогу. Тож, повертаючись до редакції, ми думали про те, що гості нашого селища навряд чи помилуються витворами мистецтва, виставленими у картинній галереї, а от на наші рукотворні пейзажі із сміття надивляться вдосталь.

Прикро, що дехто із місцевих «правдоборців» і «знавців» законодавства, чуючи дзвін, просто ліняться розібратися, де він, і проявляють свою активність лише на диванах перед моніторами комп’ютерів, поширюючи власні домисли та вводячи в оману читачів своїх ресурсів.

Тетяна БЕЛИМЕНКО

фото автора


Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован.