7 сентября 2016 Район 141  0 

Людина, яка вміє цінувати життя


IMG_2740Таврійська сільська рада пишається своїми людьми, які віддані справі і сумлінно працюють на благо  громади.Наша розповідь піде про одного з таких людей. Уродженець с.Червоноармійське Кузнєцов Анатолій Михайлович успішно закінчив середню школу. Захоплюючись грою на духових інструментах, проявляючи велике бажання присвятити себе служінню культурі, вихованню у дітей почуття прекрасного, Анатолій Михайлович вступив до Донецького музичного училища. Після його закінчення він повернувся до рідного села, де працював та працює по теперішній час директором Червоноармійської філії Якимівської дитячої музичної школи та за сумісництвом керівником дитячого духового оркестру сільського будинку культури.

Анатолій Михайлович дуже талановита людина, грає на багатьох інструментах: духових, народних, естрадних на фортепіано та інших,  вміє навчати, а це найбільший талант педагога. Завдяки особливому підходу до дітей та використанню методів виховання педагога Макаренка, вертляві неслухняні хлопці стають під його впливом  дисциплінованими, відповідальними, зацікавленими, захопленими музикантами, які  розуміють свого вчителя з одного погляду, з одного помаху руки. У нього у оркестрі  займаються діти від дев’яти до шістнадцяти років. Анатолій Михайлович піклується про своїх учнів і намагається їх всесторонньо розвивати, організовуючи для них виступи, концертні програми, поїздки на фестивалі, конкурси, екскурсії вихідного дня заохочувального  плану, за що  учні та батьки йому дуже  вдячні.

Анатолій Михайлович брав активну участь у художній самодіяльності сільського будинку культури, грав у народному драматичному колективі.  Він  — людина, закохана у свою працю, протягом всього свого життя  дарує людям позитив, радість, натхнення, скрашує всі життєві негаразди. Свого часу духовий оркестр залучався до ритуалу поховань, що теж було важливим для мешканців  села, й не тільки нашого, а й сусідніх сіл. Духовий оркестр прикрашає своєю грою святкові заходи, які проводяться як на території села, так і в районі.

Багато хлопців, які пройшли школу гри на духових інструментах (а їх близько п’ятисот), грали у військових духових оркестрах, навчались у музичних училищах, інститутах культури, працюють музикантами або вчителями музики. Анатолій Михайлович пишається своїми учнями. Сили, старання, частка душі, віддана дітям, вкладена в кожного, не марні — і це головне для Вчителя.

Анатолій Михайлович має відмінні якості керівника, організатора, господаря. Добрий, коректний, переконливий, комунікабельний, має добре почуття гумору. Спілкування із ним приносить велике задоволення. Він користується авторитетом, повагою серед мешканців села, колег, батьків та учнів.

Анатолій Михайлович добрий сім’янин, має  дружину Марію, разом з якою вони прожили 36 років,  дорослих дітей — дочку Ірину та сина Дмитра, двох малих онуків —  десятирічну Олександру та дворічного Давида, яких дід залучає до музики.

Двір та будинок Анатолія Михайловича охайні, комфортні, затишні, бо він ще й добрий господар, який вміє не тільки на музичних інструментах грати, а й тримати молоток, сокиру, працювати на землі, доглядати за бджолами (утримує пасіку), вести домашнє господарство. До всього він ще й завзятий мисливець.

Анатолій Михайлович — людина яка вміє цінувати життя, насолоджуватися ним, жити яскраво, повноцінно, отримуючи велике задоволення від світу музики, роботи, спілкування, від всього, чим займається, чим захоплюється, випромінюючи добро, світло, позитив.

5 вересня Анатолій Михайлович відсвяткував свій 60-річний ювілей. Цього дня лунали щирі привітання та побажання від рідних, колег, друзів, батьків, дітей, мешканців громади, ради ветеранів війни та праці. Тож ми приєднуємось до всіх поздоровлень та побажань й присвячуємо йому вірш на честь цієї знаменної ювілейної дати.

Уважаемый Анатолий Михайлович!

Тебе сегодня шестьдесят, которые о многом говорят…

О том, что ты как личность и мужчина состоялся,

За спины никогда не прятался,

Прямым быть, справедливым не боялся,

Всего в жизни сам добивался.

Упорный, целеустремленный,

В жизнь, музыку, детей и этот мир влюбленный.

Ты много лет  культуре посвятил,

Более двух четвертей жизни духовым оркестром руководил,

Из «трудных« пацанов личности воспитывал,

И с нотами к прекрасной музыке любовь им впитывал.

Результат превзошел все твои ожидания:

Для учеников твоих  так пригодились в жизни

Данные тобой умения и знания

На пути творчества и созидания.

Детский духовой оркестр — твое детище, твоя заслуга,

Который всегда с нами и в радости, и когда туго.

Оркестр Кузнецова — визитка нашего села,

О коем слава добрая слыла.

 И вот теперь, благодаря таким как ты фанатам, возрождается,

Состав оркестра ежегодно детьми все обновляется,

Инструментом новым пополняется,

Благодаря твоим стремлениям, стараниям,

И применяемым тобою макаренским методам воспитания.

Ты личность творческая  и неординарная,

Я с мудрецами солидарная

В том, что незаменимых нет,

Но не от каждого исходит позитив, добро и свет,

Которым  ты, Михалыч, обладаешь

И всех нас заряжаешь, озаряешь,

Особенно когда так вдохновенно на трубе играешь.

Великая тебе благодарность от всей громады,

Пусть в качестве награды

Для тебя будут успехи твоих учеников,

Поток благодарных звонков и слов

И восхищение людей твоим талантом.

Мы видим тебя номинантом

На самую большую премию —

Любовь, признанье, уваженье и почет.

И пусть здоровье крепчает из года в год,

Силы жизненные не покидают

И настроение  хорошим всегда бывает.

Творчества, добра и мира тебе на  много-много лет!

С признанием и благодарностью громада, сельсовет.

С ув.  Т.В.Зологина

 


Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован.