18 апреля 2016 Район 170  0 

Атманай — село, яке чекає гостей!


DSC_0074

Багато жителів українських міст, втомившись від гомону і суєти міського життя, мріють про переїзд у село. У той же час, багато сільських жителів із задоволенням би проміняли свій сільський будинок на квартиру у місті. У суперечках про те, добре або погано жити у селі, не може бути переможця, бо все залежить від конкретної ситуації.

Для гарного сімейного відпочинку у нашому районі є добре знаний Атманай. У першу чергу, цей населений пункт вабить до себе любителів сільського «зеленого» туризму (до речі саме Атманай є першою ластівкою у впровадженні такого виду відпочинку на території району), а також тих, хто цікавиться історією.

А історія найпівденнішого села Якимівщини дуже багата, варто лише згадати про засновника території Луї Філібера — у XIX столітті воно було вівчарським маєтком цього француза, відомого у Таврійській губернії садовода і хлібороба. Декілька його конюшень збереглися до цих пір. Сьогодні, говорячи про Атманай, багато хто згадує і всесвітньо відомого мандрівника Федора Конюхова.

Першою людиною, яку ми зустріли у названому селі під час свого робочого відрядження, став сільський голова території Ігор Сажнєв. Він як справжній господар після привітання одразу спитав: «Як ви до нас добралися?», натякаючи на вкрай жахливий стан доріг. І, дійсно, дорожнє полотно із Давидівки до Атманаю «рветься» просто на очах, ям стає все більше, а ті, що вже є, лише збільшуються у розмірі. Напевно, це можна назвати однією із першочергових проблем на шляху до села.

Але після нетривалих перемовин щодо поганих доріг ми перейшли до більш приємного та позитивного. Зокрема Ігор Станіславович показав у своєму кабінеті декілька десятків банок фарби, придбаних для благоустрою території до Великодніх свят, а також ящики із харчовими наборами та предметами гігієни, заготовленими селянами у якості благодійної допомоги військовим частинам української армії, закріпленим за Якимівським районом. Далі він провів нам своєрідну екскурсію очолюваною ним територією.

Вийшовши із сільради, ми відправилися до місцевої школи, на порозі якої нас вже чекала та гостинно зустріла директор закладу Лідія Бражко. Вона провела нас класними кімнатами, демонструючи їхній оновлений вигляд. Адже за рахунок субвенції із районного бюджету (120 тис.грн.) та співфінансування сільської ради (70 тис.грн) нещодавно було встановлено тридцять вісім нових енергозберігаючих пластикових вікон. Зараз за допомогою батьків школярів проводяться роботи по внутрішньому облаштуванню відкосів. Зокрема чимало зусиль до цього докладають батьки Андрій Зуб, Надія Чубарова, Микола Корольков та ін. Лідія Іванівна повідомила, що сільрада щороку додатково виділяє кошти на паливо та ремонт шкільного автобуса, цьогоріч на ці цілі було перераховано 30 тис.грн. Завітали ми й до шкільного медичного кабінету, де вже тривалий час старанно працює медсестра Анжела Гермаковська.

Наприкінці нашої зустрічі Лідія Іванівна повідомила, що їхній школі вкрай необхідно утеплити східну частину будівлі навчального закладу, яка найбільше обдувається сильними степовими вітрами. Саме тому нові вікна були встановлені на цьому боці будівлі. Крім цього, потрібно замінити ще 11 вікон на фасаді школи. У планах директора школи і сільського голови — до травневих свят реконструювати спортмістечко поряд із школою. На сьогодні завдяки черговій допомозі ТОВ «Племзавод «Атманай» уже відгороджено каналізаційний люк.

Оглядаючи дитячий майданчик, де найближчим часом має з’явитися сучасне обладнання від народного депутата Сергія Валентирова, ми почули запах свіжої фарби. Виявляється, це на центральній вулиці села наводять лад мешканці, які перебувають на обліку у районному центрі занятості. Жінки Юлія та Олена фарбували гойдалки, лавки та інші атракціони на майданчику поряд із місцевим дитсадком. А чоловіки Юрій Реут і директор сільського КП «Господар» Віктор Романенко цілий день займалися посадкою саджанців нових дерев та інших рослин.

Поцікавилися ми станом справ у створенні та розвитку на території села «зеленого» туризму, про який ми вже писали (див. «СТ» №10 від 10 лютого 2016 р.). Зустрілися із ідейною натхненницею пілотного проекту «Фестиваль Арка Миру» — шкільною вчителькою Галиною Карабут. Наша зустріч відбулась якраз поряд із так званим «будинком шерифа», у якому і розташовуватиметься основна частина усього комплексу сільського туризму, а на його подвір’ї можна буде облаштувати наметове містечко. Як повідомила нам Галина Анатоліївна, на щастя, все йде за планом, і урочисте відкриття комплексу відбудеться 1 червня — у Міжнародний день захисту дітей.

Сподіваємося, що даний комплекс «зеленого» туризму стане ще однією пам’яткою Атманаю. Більш того, розташовуватиметься комплекс навпроти усіх рукотворних будов відомого мандрівника. Адже саме тут він виріс і обійшов увесь Утлюцький лиман. У цій землі поховані його батьки. Саме тут він побудував каплицю Св.Миколая на згадку про загиблих мандрівників і рибалок. Імена всіх, із ким наш мандрівник був знайомий особисто або кого вважає за необхідне згадати, — на меморіальних плитах. Тут же викопаний Федором Пилиповичем і колодязь Цілителя Пантелеймона та зведена третя у державі Арка миру.

Руслан БАЧУРІН
фото автора


Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован.