Загибель нашого земляка в Іловайському котлі
Знову в скорботі Якимівський район — згасла остання надія щодо повернення у рідну домівку громадянина України, бійця АТО, сина, брата, товариша, земляка Лобова Дмитра.
Солдат Лобов Дмитро Олексійович народився 16 лютого 1992 року у с.Охрімівка Якимівського району Запорізької області. У 1999 році родина Лобових переїхала до с.Шелюги, де і мешкає зараз.
Виховувався Дмитро у неповній багатодітній родині, в якій окрім сина мама Лобова Людмила Юріївна (фельдшер Шелюгівської амбулаторії) виховує трьох доньок — Анастасію, Марію і Тетяну.
У 1998 році Дмитро пішов до першого класу Охрімівської ЗОШ, а з 1999 по 2009 роки навчався у Шелюгівській загальноосвітній школі. Учень відповідально ставився до навчання, постійно працював над підвищенням свого загальноосвітнього рівня, виявляв здібності до вивчення історії. Юнак брав активну участь у суспільному житті школи і села. Мама виховала свого сина добрим, сором’язливим із щирим серцем і великим почуттям відповідальності за близьких і свою батьківщину.
У квітні 2010 року був призваний на строкову військову службу до Збройних Сил України. З 23 квітня 2010 року по 19 квітня 2011 року солдат Лобов Дмитро Олексійович проходив військову службу у Київському окремому полку Президента України на посадах стрільця та радіотелеграфіста.
Після служби Дмитро повернувся до рідної домівки, де допомагав матері у вихованні сестер та працював охоронцем на підприємстві «Агроеталон». Дмитро трудолюбивий, ввічливий, добросовісний хлопець, користувався авторитетом та повагою серед ровесників та мешканців села.
У квітні 2014 року разом із іншими військовозобов’язаними району призваний по мобілізації Якимівським районним військовим комісаріатом. Службу солдат Лобов Д.О. проходив у 93-ій окремій гвардійській механізованій бригаді. Після короткотермінового навчання у складі бойового підрозділу бригади прибув на територію Донецької області для безпосередньої участі у проведенні антитерористичної операції.
У серпні 2014 року Дмитро разом із бойовими побратими потрапив у страшний вир Іловайського котла. Зі слів військовослужбовців 93-ої механізованої бригади, машина прикриття, у якій був Дмитро, не з’явилася у контрольній точці збору… Зв’язок хлопця із рідними обірвався 27 серпня 2014 року, з цієї дати солдат Д.О. Лобов вважався безвісті відсутнім. Після численних експертиз ДНК було встановлено належність одного із тіл загиблих воїнів Лобову Дмитру Олексійовичу. Датою смерті нашого земляка експертизами встановлено 29 серпня 2014 року.
Якимівські райдержадміністрація і районна рада, депутатський корпус району і апарат Шелюгівської сільської ради, Якимівський районний військовий комісаріат і вся громадськість району висловлюють щирі співчуття матері Людмилі Юріївні Лобовій, молодшим сестричкам, рідним та близьким загиблого ще минулого року учасника АТО — Лобова Дмитра Олексійовича.
Важко повірити у смерть такої молодої людини, та, на жаль, людська доля у руках Божих. Юнак, який тільки-но починав будувати власне майбутнє, героїчно загинув, прикриваючи відхід бойових товаришів. Загинув справжній солдат, патріот, вірний син Батьківщини. Героїчний вчинок нашого земляка – двадцяти дворічного солдата Лобова Дмитра Олексійовича стане прикладом для всіх нас.
Вічна пам’ять героям, які поклали своє життя за свободу і незалежність України!
