Монетизація субсидій: експеримент вдався?
Уже півроку 3,6 мільйона українців отримують від держави монетизовану субсидію — додаткові гроші на оплату комунальних послуг. Початок проекту супроводжувався чималим ажіотажем у медіа: монетизацію називали піаром влади і прогнозували збільшення заборгованостей за комуналку, натомість влада обіцяла більш цільовий розподіл коштів.
«Живі» мільйони замість знижок
Монетизація означає, що одержувачі субсидій отримують не знижку у тарифі, а гроші на сплату комуналки. Ідея цього підходу полягає в тому, що люди витрачають держдопомогу на фактично спожиті житлово-комунальні послуги. Тож якщо вони використовують менше енергії, то заощаджують частину субсидії, і можуть витратити її на інші потреби. На думку влади, це зробить населення більш зацікавленим в економії енергоносіїв.
Наразі діє дві моделі монетизації: готівкова та безготівкова. У першому випадку громадяни отримують гроші у банку або Укрпоштою і самі платять за комуналку. У другому — держава перераховує гроші до Ощадбанку, і той автоматично розраховується із постачальниками послуг. Це стосується субсидій на скраплений газ і твердопаливні котли, що їх оформлюють на опалювальний період. Монетизація полягає в тому, що залишок субсидії користувачі можуть отримати готівкою.
У держбюджеті на 2019 рік на субсидії було закладено 55 млрд.грн., з яких 12 млрд.грн. мали піти на «живі» виплати. Утім, у травні уряд перерозподілив соціальні видатки, зменшивши бюджет субсидій на 8 млрд.грн. За даними Пенсійного фонду, у липні на житлові субсидії було спрямовано 97,6 млн.грн.
Пенсіонерам виплачують субсидію разом із пенсією, а іншим субсидіантам кошти нараховуються на рахунок в Ощадбанку. Однак уже з жовтня одержувачі субсидій зможуть отримувати готівку у будь-якому із 38 уповноважених українських банків (повний перелік можна знайти на сайті teplo.gov.ua). Для того щоб змінити фінансову установу, одержувачу субсидії потрібно звернутись із відповідною заявою у місцеве управління соціального захисту. У заяві необхідно вказати реквізити рахунку бажаного банку. Змінити банк не зможуть ті громадяни, які мають безготівкову форму допомоги.
Водночас субсидіанти, які не мають банківських рахунків, зможуть, як і раніше, отримувати монетизовану субсидію через Укрпошту. За даними компанії, з березня до червня Укрпошта виплатила майже 4,8 млрд.грн. субсидій. Кошти отримали понад 1 млн. пенсіонерів.
«Найбільша сума виплачених коштів зафіксована у Києві та Київській області (понад 504 млн.грн. для майже 117 тис. пенсіонерів), Харківській (більш як 392,1 млн.грн. для понад 85 тис. пенсіонерів) та Львівській (понад 296,6 млн.грн. для понад 66 тис. пенсіонерів) областях», – уточнили в Укрпошті.
Піврічні підсумки
Після піврічної монетизації частково можна відповісти на питання, чи доходить держдопомога до адресатів і чи використовується вона за призначенням. Як свідчить статистика, більшість одержувачів субсидій готівкою не мають проблем із цією процедурою, однак частина українців стикнулась із перешкодами.
За результатами березневих виплат, з’ясувалось, що близько 13% отримувачів субсидій, які не є пенсіонерами, не отримали виплат в Ощадбанку. За словами посадовців, люди просто не звернулись по цю допомогу. Тобто сотні мільйонів гривень не дійшли до адресатів.
Самі ж субсидіанти заявили, що не змогли отримати кошти через бюрократичні помилки.
«Мої дані передали в Ощадбанк з помилками. 2 тижні з’ясовували, що і як правити, зі скаргами на 1545, і нарешті-то 13 квітня я отримала лютневу виплату. Через тиждень дійдуть правки, і я отримаю березневу, а з квітня мене запевнили, що дані в реєстрі виправлять, як вимагає того Ощадбанк, і я зможу отримувати все в строк», — розповіла мешканка столиці у соцмережах.
Дехто не зміг отримати допомогу, тому що кошти були нараховані до Пенсійного фонду замість Ощабанку, в іншому випадку — гроші не приніс поштар. Утім, урядовці наголошують, що такі ситуації виняток, а не правило, й загалом задоволені монетизацією.
За даними Мінсоцполітики, 75% отримувачів монетизованої субсидії скористались нею за призначенням, тобто вчасно оплатили житлово-комунальні послуги. На думку посадовців, це — високий показник, який свідчить про успіх проекту. Водночас у відомстві нагадують, що боржники надалі готівки на руки не отримають.
«Громадяни, які отримали на руки кошти, але вчасно не сплатили за житлово-комунальні послуги, ризикують залишитися без субсидії, доки не сплатять борг. Якщо отримувач має заборгованість понад один місяць на суму від 340 грн. (20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян), субсидія на наступний період не призначається до вирішення питання із цим боргом», – наголосили у Мінсоцполітики.
З 1 жовтня уряд планує монетизувати усі пільги на оплату комуналки. Більше того, Офіс президента планує розширити кількість осіб, які отримують субсидію, на мільйон. Представник глави держави в уряді Андрій Герус вважає, що потрібно спростити критерії для оформлення пільг на комуналку. Але навіть зі зростанням числа субсидіантів механізм монетизації збережеться.
За матеріалами Центру громадського моніторингу та контролю.
А у нас на Якимівщині: зима покаже!
За коментарями стосовно монетизації субсидії у Якимівському районі «Слово трудівника» звернулося до управління соцзахисту РДА. Заступник начальника управління Галина Корольова повідомила, що на даний час управління не має механізмів для проведення аналізу розрахунків субсидіантів за комунальні послуги отриманими від держави «живими» грошима. Процес надходження заявлених сум на рахунки банківських установ і Укрпошти управлінці можуть прослідкувати. І навіть моніторять процес отримання субсидіантами коштів. Робиться це з метою інформування отримувачів субсидій про вчасне отримання фінансів. Адже якщо протягом 1 місяця (на початку експерименту було 3 місяці) субсидіант не отримує гроші, вони через місяць автоматично повертаються до державного бюджету. Протягом дії монетизації, після інформування управлінцями, чотири особи отримали гроші у кінцевий термін (були у від’їзді), а двоє виявилися померлими.
Стосовно якості оплати комунальних послуг монетизованими субсидіями — в управлінні інформація відсутня, — продовжувала Галина Дмитрівна. — Однак можу констатувати, що заборгованість за спожиті комунальні послуги (в основному за тепло), яка обліковувалася у кінці опалювального сезону станом на 1.05.2019 року, наші земляки за літо у повному обсязі не погасили. А як відомо, це негативно впливатиме на отримання субсидій на наступний період.
Взагалі, експеримент із монетизацією державної допомоги можна було б назвати вдалим. Але для переважної більшості отримувачів субсидії із числа глибоко літніх людей мобільні друковані повідомлення є досить незручними. Не всі можуть прочитати отримане повідомлення про надходження субсидії або зрозуміти його зміст. Далі, коли літні особи отримують квитанції без вказання розміру нарахованої субсидії, вони спочатку платять повні суми, а потім скаржаться і на незручності, і погіршення стану здоров’я.
На даному етапі, після формування нового складу уряду, ми чекаємо на анонсовані зміни у нарахуванні і моніторинзі використання за призначенням державної допомоги.
У районних газовиків довідатися про стан оплати за газ монетизованими субсидіями газеті не вдалося — нам порекомендували звернутися до головного офісу або Запоріжгазу, або Запоріжгаз Збуту. За інформацією ТОВ «Акімжилсервіс», серед субсидіантів боржників немає. А от підприємство «Теплосервіс-2018», яке минулого опалювального сезону подавало централізоване опалення власникам житла по вулиці Комунальній, за літо отримало всього 32 тисячі гривень у рахунок погашення заборгованості на загальну суму 112,5 тисяч гривень. Чи є серед боржників субсидіанти — підприємство-надавач послуг, за словами бухгалтера, інформацією не володіє. «Єдине можу сказати, що ми подали списки боржників до управління соцзахисту, для використання у роботі під час нарахування субсидій на наступний сезон,» — підсумувала Тетяна Привальцева.
Як то у народі кажуть: «Зима покаже»… і результати монетизації субсидій.
Підготувала Тетяна Белименко
