Історія становлення: продав кабана – купив списаний трактор

25 років поспіль на карті Якимівщини існує фермерське господарство «ВІТЯЗЬ-11». У 1993 році, у пік розпаду радгоспу «Ювілейний», механізатор цього сільгосппідприємства разом із дружиною бухгалтером вирішили таки спробувати самостійно погосподарювати на землі. Написали заяву про створення фермерського господарства і отримали 50 гектарів землі для обробітку.  30 грудня того ж року їхнє господарство внесли до державного реєстру. Все подружжя Шульгів із с.М.Горького — Анатолій Васильович і Валентина Вікторівна разом із сином і донькою — стали фермерами. І одразу ж постало питання: чим обробляти СВОЮ землю? І голова тепер уже не тільки родини, а і цілого фермерського господарства приймає рішення: різдвяного кабана продати, а на вторговані кошти купити списаний трактор.

За зиму удвох  із сином Сергієм перебрали його по гвинтику і на весняні польові роботи виїхали на СВОЄМУ тракторі. Із червоного металолому, який скуповували на всіх пунктах прийому, за пару років зібрали і власного комбайна «Ниву» (стандартний колір техніки став визначальним під час пошуків запчастин)… Голова господарства вправно керував підприємством, міцно тримав у руках важелі управління і сільгосптехніки, але раптове погіршення здоров’я Анатолія Васильовича вирвало його із сільськогосподарського календаря. Тож син Сергій став управляти виробничими процесами.

Нині члени господарства і декілька найманих працівників обробляють більше семисот гектарів землі двох найстеповіших округів Якимівщини. Невелике фермерське господарство у глибинці створило і забезпечує робочими місцями 10 сільських жителів. І то високий показник працевлаштування! Кількість спекотних днів і повна відсутність зрошення на полях змушує сільгосптоваровиробників використовувати сучасні методи зберігання вологи у грунті та боротьби із шкідниками і збудниками хвороб сільськогосподарських культур. Як сказала під час зустрічі із журналістами Валентина Вікторівна: «Цьогорічний гарний вал зернових — то результат наполегливості Сергія, там де він встиг «пролікувати» поля, там і до 70-ти центнерів сипало, а де не встиг, то значно менше. Але, слава Богові, у цьому році середня врожайність по господарству на рівні 43 центнерів з гектара».

Не перший рік у полі надійним помічником і практично незмінним керманичем трактора «Джон Дір» у фермерському господарстві є 27-річний племінник Сергій (син покійної сестри). Після школи хлопець вирішив стати сісадміном, і досяг своєї мети, закінчивши один із обласних вузів, та коли дід із дядьком придбали іноземного залізного коня, осідлав його і став із ним на «ти».

Із теорією сучасної агрономії допомагає Сергію Анатолійовичу старший син Артем (на фото вгорі) — студент Мелітопольської академії. Він під час навчальних семестрів студіює теорію агрономії і ділиться новинками із батьком, а на канікулах хлопець разом із батьком і у полі, і на сімейному току.

Скромні і сором’язливі усі горьківські Шульги. Практично залізними кліщами доводилося витягувати кожне слово і хоч якусь інформацію про родинну справу цих селян. Але слава про працьовитих земляків іде попереду них. Про добровільну протипожежну варту Шульгів знають усі, і у разі потреби саме Сергія Шульгу і старосту Шпака першими сповіщають про пожежу. На току у Шульгів дві сучасних ємності із водою завжди стоять готові на причепній платформі, а дві — про запас. Адже найближча пожежна станція аж у райцентрі, а місцеві добровольці разом із земляками першими прибувають на гасіння. Про сучасні методи досягнення високих врожаїв журналістам стало відомо на підсумковій нараді у райдержадміністрації, де молодого голову СФГ «Вітязь-11» Сергія Анатолійовича Шульгу віншували разом із маститими сільгосптоваровиробниками району. Дякуємо за хліб на столі, шановні хлібороби!

Тетяна БЕЛИМЕНКО

Фото автора