17 марта 2021 Район 20  0 

«АГРАРІЇ — МІСЦЕВА ВЛАДА — БДЖОЛЯРІ»


Фермерами для  боротьби із бур`янами та шкідниками  рослин використовуються різні хімічні засоби. Більш дорогі — менш небезпечні, більш дешеві — більш небезпечні.Але усі вони небезпечні для бджіл, оскільки їх застосовують, в основному, у період, що співпадає із активною життєдіяльністю бджолиної сім’ї — навесні та влітку. Як бур’яни, так і сільськогосподарські культури у період цвітіння приваблюють бджіл хорошим виділенням нектару і пилку. Некероване та неузгоджене застосування аграріями пестицидів призводить до масової загибелі бджіл.

Про це йшлося на засіданні «круглого столу» 10 березня у приміщенні Якимівського МУВГ. Ініціювало діалог аграріїв та бджолярів Якимівське районне управління Держпродспоживслужби. У заході взяли участь представники влади,  фахівці у сфері фітосанітарної безпеки, санітарного і харчового законодавства, ветеринарної медицини, голови районної організації УТМР та громадської організації «Кирилівська спілка пасічників».

Перш за все РЕЄСТРАЦІЯ

Необхідно пам’ятати, що пасічнику з метою охорони медоносних бджіл необхідно зареєструвати пасіку за місцем проживання або за місцезнаходженням у сільських, селищних радах та отримати ветеринарно-санітарний паспорт. Без реєстрації пасіки практично неможливо здійснювати захист своїх прав, адже відповідальність  за отруєння бджіл несе не тільки аграрій, який проводить обробки, але й власник пасіки. Із алгоритмом дій пасічника при встановленні факту отруєння бджіл, із пропозиціями щодо взаємодії ланки «аграрії-місцева влада-бджолярі», із діючим порядком проведення реєстрації пасік та сільськогосподарських підприємств у Державному реєстрі потужностей операторів ринку присутніх ознайомила головний спеціаліст відділу безпечності харчових продуктів та ветеринарної медицини Якимівського райуправління Держпродспоживслужби Олена Виставкіна. Начальник районної лікарні ветеринарної медицини Ірина Чумак розповила про ветеринарне обслуговування пасік, зокрема видачу ветеринарних паспортів пасік, проведення клінічних обстежень та обов’язкових лабораторних досліджень щодо стану здоров’я бджолосім’ї. Ця вимога є обов’язковою, тому що у разі мору буде тяжко довести, що бджоли загинули саме в результаті обробітку, а не від якоїсь хвороби.

Що робити АГРАРІЯМ

Провідний спеціаліст управління фітосанітарної безпеки ГУ ДПСС у Запорізькій області Віталій Аврамов ознайомив учасників «круглого столу» із законодавчими вимогами при застосуванні пестицидів та засобів захисту рослин при проведенні обробок в аграрному секторі, акцентував увагу на використанні дозволених препаратів, дотриманні правил застосування зазначених засобів, а також на проведенні обов’язкового повідомлення місцевої влади, пасічників та населення про запланований обробіток.

Аграрії зобов’язані:

—  за три доби до початку обробки через засоби масової інформації (преса, веб-сайти, соцмережі, дошки оголошень) попередити про це власників, пасіки яких знаходяться на відстані до 10 км від оброблюваних площ;

—  повідомляти дату обробки, територію і культури, що будуть оброблятися, назву препарату, ступінь і строк дії токсичності препарату, вказівку щодо часу ізоляції бджіл;

—  обробки проводити у період відсутності льоту бджіл у ранкові або вечірні години;

—  обробки проводити у фазу бутонізації до цвітіння медоносних культур;

—  при авіаційному методі застосування пестицидів і агрохімікатів сповістити про необхідність вивозу пасік до іншого місця медозбору на відстань понад 5 км від місця проведення авіаційних обробок на період до 5 діб. Не застосовувати авіаційні обробки пестицидами усіх груп токсичності з метою боротьби зі шкідниками і хворобами сільськогосподарських культур та інших угідь, що розташовані ближче 5 км від місць постійного перебування медоносних пасік.

Отрутохімікати, які не шкідливі для бджіл, звичайно, набагато дорожчі ніж ті, що шкідливі. Для господарств, при нинішній фінансовій ситуації, коли кожна копійка на рахунку, це важливий фактор. Головний спеціаліст відділу державного нагляду за дотриманням санітарного законодавства Якимівського районного управління Олена Волкова розповіла про обов’язковість дотримання вимог, встановлених державними стандартами, санітарними нормами, регламентами та іншими нормативними документами при застосуванні пестицидів та агрохімікатів, наголосила на пріоритетності збереження здоров’я людини та охорони навколишнього середовища по відношенню до економічного ефекту від застосування засобів.

Алгоритм дій ПАСІЧНИКА

Голова ГО «Кирилівська спілка пасічників» Валерій Лабузний та голова президії районної організації УТМР Валентин Мірошниченко у своїх виступах поділились досвідом роботи із органами місцевої влади, державними службами, порушили нагальні питання негативної дії пестицидів та агрохімікатів на навколишнє середовище при порушенні вимог їхнього застосування та оголосили пропозиції щодо налагодження взаємодії між аграріями та бджолярами.

При отриманні повідомлення про проведення хімічних обробок сільськогосподарських угідь або присадибних ділянок на території сільської ради, де розміщена пасіка, або у суміжних господарствах, власник пасіки зобов’язаний ізолювати бджіл у вуликах або вивезти пасіку в безпечне місце на термін, передбачений обмеженнями при застосуванні конкретних пестицидів. А у випадку авіаційного застосування пестицидів і агрохімікатів вивезти пасіку до іншого місця медозбору на відстань понад 5 км від місць проведення авіаційних обробок на період до 5 діб.

Відповідальність ВЛАДИ

Якщо пасіка постраждала, а бджоляр хоче відшкодувати заподіяні збитки, необхідно діяти швидко й оперативно, адже через 3-4 дні слідів отрутохімікатів у відібраному матеріалі вже можна не знайти.

Першим кроком буде звернення до місцевої влади та органів правопорядку офіційно із письмовою заявою про отруєння бджіл із проханням про створення комісії. Далі селищною радою чи старостатом створюється спеціальна комісія, до складу якої входять представники ради, районного управління ГУ ДПСС, департаменту агропромислового розвитку, поліцейські, депутати, власники пасіки, користувачі сільськогосподарських угідь, що знаходяться на відстані до 10 км від пасік. Комісія оглядає пасіки, виявляє причини загибелі бджіл, ймовірних підозрюваних у загибелі бджіл осіб, оцінює розміри збитків. В акті комісія зазначає де, коли, в який час, за якої температури, якою отрутою оброблялась культура, фазу розвитку рослин, характер загибелі бджіл (поодиноке чи масове), ступінь ураження у відсотках і силу сімей після отруєння. Бажано, щоб при обстеженні був присутній сам фермер чи його представник.

Після обстеження пасіки потрібно обов’язково оглянути поле, яке оброблялось, і відібрати зразки рослин, про що складається відповідний акт. Проби рослин з поля разом із відповідним актом направляють до акредитованої лабораторії. У ході перевірки також буде виявлено чи попереджались пасічники завчасно про хімічний обробіток угідь.

Якщо ж висновком експертизи буде доведено причинно-наслідковий зв’язок між обробкою поля та загибеллю бджіл від дії визначеного отрутохімікату, пасічник має право звернутись до суду із позовом про відшкодування витрат та стягнення моральної шкоди.

До діалогу аграріїв та бджолярів долучилися Якимівський селищний голова Олександр Правосуд та секретар селищної ради Роман Селищев. Вони, зокрема, зазначили, що усі землі громади обліковано, у кожної ділянки є власник та орендар, які несуть особисту відповідальність за належне її використання, у тому числі і в плані хімічних обробок угідь. Місцева влада всіляко сприятиме налагодженню продуктивної співпраці між виробниками сільськогосподарської продукції, у даному випадку аграріями, та пасічниками, а також контролюватиме дотримання на території виконання вимог діючого законодавства.

Підбиваючи підсумки наради, начальник Якимівського районного управління Держпродспоживслужби  Микола Громихін запропонував:

— створити постійно діючі комісії у складі представників місцевих рад, екологічної інспекції, асоціації бджолярів, товаровиробників усіх форм власності, управління агропромислового розвитку, представників служби захисту рослин, спеціалістів фіто-санітарного напрямку,  державного нагляду за дотриманням санітарного законодавства, безпечності харчових продуктів та ветеринарної медицини, для вирішення питань із попередження отруєнь бджіл під час проведення обробок полів пестицидами та агрохімікатами;

— вжити заходів із актуалізації/інвентаризації товаровиробників, які використовують землі сільськогосподарського призначення на їх території, провести аналіз дотримання аграріями санітарного законодавства;

— розробити алгоритм дій для попередження отруєнь, у якому передбачити, обов’язок бджолярів реєструвати пасіки та повідомляти про місце їхнього розташування, а аграріїв, у свою чергу, про час, місце, препарат та спосіб обробки. Органи місцевого самоврядування, які є основною ланкою цієї співпраці, мають сповіщати зацікавлених осіб у різноманітний спосіб, як то засоби масової інформації, офіційні веб-сайти, соціальні мережі, телефонний зв’язок тощо.

Фахівці Держпродспоживслужби, у свою чергу, посилять роз’яснювальну та консультативну роботу із місцевими аграріями та бджолярами.

Людмила ШКЛЯРУК, фото автора

«Слово трудівника» пропонує місцевим сільгоспвиробникам скористатися найбільшою інформаційною платформою для оголошення про проведення обробок угідь хімікатами. Ваше оголошення прочитають мешканці щонайменше двох тисяч дворів Якимівської та Кирилівської громад.  При розміщенні інформації у нашій газеті, ми візьмемо на себе її розповсюдження у соціальних мережах.


Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован.