24 февраля 2021 Район 187  0 

Активність — її друга натура


Молодою юнкою у безмежні степи Таврії із Кіровоградщини приїхала Наталя за своїм нареченим Костею. Струнка русявка одразу стала до роботи за фахом у сільській бібліотеці. Вона ретельно і з радістю готувала викладки новинок, тематичні лекції, політінформації, літературні вечори і поетичні читання для нових земляків, які радо зустріли молодого спеціаліста. Її рідна українська мова, літературно збагачена, просотана вранішнім співом жайворонків і солов’їним щебетом, дуже швидко лунала по всьому радгоспу. Вона стала доброю товаришкою горьківцям.

Чоловік працював у радгоспі, вдома підростав синок, а вона поралася у королівстві книг і по господарству у новенькому радгоспному помешканні. Їй, фантазерці і вправній господині, хотілося якнайшвидше і як найкраще прикрасити сімейне гніздечко і вона вигадувала прикраси і ними прикрашала обійстя.

Наталка любила вчитися всьому новому і їй це легко вдавалося. Серед її захоплень почесне місце посіло водійство. Чоловік її хоч і працював керуючим відділення №1 у радгоспі, та 20 років поспіль у жнива пересідав на комбайна. От і наша героїня навчилася вправно керувати автомобілем та сільськогосподарською технікою.  І як тільки відчула у собі силу та впевненість, звернулася до директора радгоспу і запропонувала свою допомогу на жнивах. Влітку у полі завжди багато роботи, тож очільник господарства дав «зелене світло» настирливій бібліотекарці. А вона, випробувавши власні сили одного літа, ще із десяток років у період відпустки на основному місці роботи – виїжджала із Костею косити-молотити золоте державне збіжжя. Згодом їм на допомогу у комбайновому колективі щоліта приходив і син Владислав – студент Дніпропетровського вишу. Молодість, азарт і почуття взаємоповаги завжди допомагали подружжю Шпаків. Щоліта у жнива поспішали наввипередки, хто першим сяде за кермо степового корабля, і до роботи. З часом чоловік дозволяв собі пару її прогонів посидіти у затінку у посадці, а Наталя у цей час із легкістю і радістю вправлялася із залізним велетнем. Не одразу колеги-комбайнери достойно прийняли Наталчині літні жнивні відпустки… за кермом комбайна. Нині вона із посмішкою згадує бурчання і не сприйняття її за рівню від дяді Колі Золотаря, який їй категорично забороняв навіть підходити до його комбайна. Той інцидент, правда, було вичерпано у словесному двобії раз і назавжди. А Наталя Оліянівна продовжує водити власне авто і цього літа намагалася вийти у поле на комбайні, та син не дозволив – жнивували уже на пару із її онуком.

Свою любов моя героїня щедро дарує людям. Найперше місце у колі її орбіти посідають чоловік Костя (світла йому пам’ять), син Влад із невісткою Юлею і єдиний онук Данило, а також земляки-горьківці (вся сільська рада, весь старостинський округ). Вийшовши на заслужений відпочинок, горьківська Ната Шпак не стала просто сидіти вдома. Вона очолила місцеву первинну ветеранську організацію. Разом із однодумцями, в основному із культпрацівниками, власноруч виготовляли подаруночки для ветеранів і вітали їх при нагоді. Взаємністю віддячують Оліянівні люди. Поважають її як старшого наставника, як подругу, як сусідку і як вправну майстриню-рукодільницю, а ще як місцеву …. блогерку (адміністратора групи у мережі Інтернет). На піку поширення соціальних мереж по сільській глибинці Оліянівна вирішила опанувати ще один вид діяльності, щоб подружити і об’єднати жителів. Азам користування Інтернетом її навчив онук. А вона із такою впертістю почала створювати сторінку, так щиро і з любов’ю почала розповідати про односельців, про життя-буття у селах ради, що за короткий час у групі зібралося із тисячу осіб. Уже всі звикли, що Ната Шпак учасників інтернетівської спільноти і з днем народження привітає красиво оформленим фото іменинників, і з весіллям учасників групи, і з народженням нових громадян, і висловить слова співчуття з приводу непоправних родинних втрат….

А ще моя героїня велика майстриня. ЇЇ рукотворні квіткові віночки із тканини, паперу і атласних стрічок прикрашають голівоньки юнок — поціновувачів народних  традицій, місцевих танцюристів із народного ансамблю «Сюрприз» і творчих колективів Мелітопольського училища культури, а також усіх бажаючих, хто звертається до неї за прикрасами.

У понеділок, 22 лютого, пані Наталя у родинному колі зустріла прекрасну ювілейну дату — 65-річчя від дня народження. З такої нагоди протягом дня телефон моєї героїні не стихав ні на хвилину, її особиста стрічка у соціальних мережах яскравіла щирими привітаннями і зізнаннями у любові — односельці вважали за честь особисто привітати шановану землячку. Із центральної садиби ОТГ до Оліянівни прибув секретар ради Роман Селищев. Він привітав ювілярку із ювілеєм і вручив подарунок від Якимівського селищного голови Олександра Правосуда. Голова громадської організації «Ветеран Якимівської громади» Валентина Овсянникова вручила вітальну адресу і подарунок від ветеранської організації. До всіх віншувань на адресу Наталі Оліянівни Шпак із великою радістю долучаються і редакційники «СТ».

Щастя і здоров’я всім!

Тетяна БЕЛИМЕНКО,

Фото автора


Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован.