22 июля 2020 Акимовка, Район 106  0 

Віктор МАКАРИК: По-іншому працювати не вмію


Із самого раннього дитинства він закоханий в український південний степ. Малим хлопцем і кострубатим підлітком разом із батьком від посівної до завершення жнив Вітя пропадав у щедрих полях Приазовського району. До обвітреного обличчя і обпеченого сонцем стану малого помічника досвідченого механізатора Якова Макарика  із Гаммівки у тракторній бригаді та й у колгоспі звикли всі дорослі. Батьки уже й не опиралися настирливій вдачі сина. Батько залюбки передавав йому всі навики. І після закінчення школи Віктор впевнено вирішив присвятити себе хліборобській праці.

Якимівське СПТУ №1 радо зустріло допитливого хлопця. Жага до навчання, підкріплена навиками, перейнятими від батька, одразу вивели його у відмінники. В училищі наставники помітили у студента Макарика не лише хист до сільськогосподарської техніки, а й педагогічні задатки у стосунках із одногрупниками.  Тож у 1970 році Віктор продовжив навчання вже у Харківському індустріально-педагогічному технікумі, де освоював спеціальність майстра виробничого навчання. У студентські роки зробив дворічну перерву на військову службу. І одразу після закінчення технікуму повернувся до рідного СПТУ — майстром виробничого навчання.

Професійному вихованню майбутніх механізаторів, бухгалтерів, кухарів Віктор Яковлевич Макарик присвятив 37 років свого трудового життя. У 1998 році зробив  п’ятирічну перерву на вдосконалення власних керівних і організаторських навиків у полях, коли очолив колгосп «Утлюцький», а тепер ось уже чотири роки професійно керує виробничими процесами одразу двох сільськогосподарських підприємств — «Україна» і «Орхідея». Обидва товариства  по-праву займають почесне флагманське місце серед підприємств усього Якимівського району. Від моменту заснування підприємств Віктор Яковлевич зібрав працездатний колектив. Сьогодні під його керівництвом на постійній основі працює 163 особи. Трудовий колектив займається вирощуванням зернових і бобових. Одними із небагатьох у районі вирощують кукурудзу на зерно. Досягати високих врожаїв господарствам вдається лише завдяки впровадженню сучасних технологій вирощування сільгосппродукції разом із відновленням зрошувальних площ. Із гордістю Віктор Яковлевич розповідає, що очолювані ним підприємства тільки-но взяли у пайовиків  у оренду земельні ділянки, одразу ж підписали угоду із районною радою на користування 11-ма фрегатами, і за пару років відновили, а місцями проклали нову зрошувальну мережу. І як результат — нині господарство  у виробничому процесі використовує  45 дощувальних машин. 

  • Поливаємо більше половини посівних площ, на богарі вологу регулюємо парами. Дотримування сівозмін у поєднанні із використанням культури сучасного вирощування зернових дає нам змогу отримувати пристойні врожаї у нашій зоні ризикованого землеробства і вчасно розраховуватися із пайщиками та бюджетом. Приємно усвідомлювати, що наші підприємства із року в рік є бюджетоутворюючими на території Володимирівської сільради, а нині об’єднаної громади. Тільки за минулий рік ми перерахували більше 9 мільйонів гривень податків, — без удаваної сором’язливості говорив журналістам Віктор Яковлевич. — Ми постійно оновлюємо парк сільгосптехніки. Наші механізатори за короткий час опановують навички роботи на комп’ютеризованій техніці. А от із підбором операторів дощувальних машин складніше. І це проблема не лише наших підприємств, така ж ситуація нині у всіх сільгосптоваровиробників. Ми самостійно проводимо навчання тих, хто бажає оволодіти такою необхідною у нашому регіоні професією. Документально підтвердити спеціалізацію ми не можемо, але практичні навички наші «слухачі» отримують високі. «Літунів» у нас немає. Достойна зарплата і шанобливе ставлення до людей на наших підприємствах згуртувало монолітний і працездатний трудовий колектив.

А у «вільний» від роботи час, — посміхнувшись він продовжив свій монолог, — намагаюся викроїти час для громадських турбот. Розпочинали ми із Світланою Шайхутдіновою у період моєї роботи у аграрному ліцеї. Патріотичне виховання студентів і «опытновской» дітвори об’єднало наші зусилля. Спільний догляд за пам’ятником загиблим, потім проведення суботників, допомога у питаннях благоустрою на мікрорайоні — так  і втягнувся. Люди висловили мені власну довіру і неодноразово обирали представником їхніх інтересів спочатку у Якимівській селищній раді і райраді від «опытной», а до об’єднаної громади мене делегували жителі Володимирівського старостинського округу.

Чимала кількість механізаторів нашого і сусідніх районів «пройшли через мої руки», багатьох жителів району я знаю особисто, а мене знають ще більше людей. І, ви знаєте, за 47-річний період моєї трудової діяльності у мене часто знаходилася можливість допомагати людям. Мені просто це подобається робити і я допомагаю: Володимирівській і музичній школам, футболістам і танцюристам, афганцям, клубним працівникам, нашим пайщикам і просто жителям Володимирівки та Олександрівки. Хіба можна відмовити хоровим колективам «Господарочка» і «Тавричанка»? А які зустрічі для ветеранів старостинського округу ми із головою районної організації ветеранів Михайлом Михайловичем Кирпиком організовуємо двічі на рік у травні до Дня Перемоги (цього року, правда, карантин завадив) і на початку жовтня до Дня людей похилого віку! Так і живемо-працюємо: щоденно із молодим колективом обробляємо землю, а після підтримуємо підростаюче покоління і досвід старших поколінь. Комусь можу допомогти порадою, а комусь і матеріально допомагаю чи то сам, чи колективно. У всьому головне — колективний дух, як у наших ТОВ-ах:  я — керуючий на обох підприємствах, у виробничому процесі мені допомагають агрономи Віктор Антонович Білоусов і Олександр Миколайович Неліпа,  досвідченіший гідротехнік (стояв у витоків меліорації району) Василь Іванович Саютін і його син Дмитро, молоді механіки Олександр Возненко і Юрій Огієнко, механізатори, оператори дощувальних машин і охоронники. Всі ми працюємо на кінцевий результат. А досвід і професійність спеціалістів працюють на спільний  високий результат. Так було у навчальному закладі, так є і зараз. По-іншому я не вмію працювати, а працюю я все життя…

Як годиться, під час зустрічі мова зайшла про родину. У відповідь очі його засвітилися і він так коротко повідомив: «Я щасливий у шлюбі. Разом із дружиною виховали двох доньок. У дівчат свої родини і діти. Нині залюбки тішуся спілкуванням із праонукою-другокласницею, а решта далеко — у Києві».  Тож після відвідування квітучих соняхових кругів і височенної кукурудзяної зеленої «стіни», після розміреної розповіді про трудовий шлях, мені захотілося більше довідатися про героя моєї розповіді від людей про яких під час нашого спілкування згадував він сам.

Тетяна БЕЛИМЕНКО

*****

Санина Ольга Александровна (долгие годы работала заместителем директора по воспитательной работе аграрного лицея, ныне — председатель районной организации профсоюза работников АПК): ЧЕЛОВЕК СЛОВА И ДЕЛА!

Отличительной чертой Виктора Яковлевича является его безмерная любовь к земле и его трудолюбие. Эту любовь, знания и опыт он с открытой душой передавал своим ученикам. Во времена работы мастером производственного обучения в училище его группы всегда были в передовиках. Выпускники нашего училища, ныне лицея, с благодарностью и восхищением вспоминают своего учителя, наставника  и директора учебного заведения. Виктор Яковлевич обладает объединительной особенностью  руководителя. Сколько его знаю (а это ни много, ни мало, более 20 лет), он с почтительным уважением относился к своим наставникам, к коллективу, в котором проработал не один десяток лет. Это легко прослеживалось и в первые годы его работы мастером в училище, которое сам в свое время окончил, и в последующие, когда он возглавил учебное заведение. Наш директор никогда не повышал голос ни на воспитанников, ни на подчиненных. Он всегда был очень требователен к себе и к окружающим. К студентам был очень требовательным, но и знания давал основательные. Обучал их личным примером, а с коллегами был на равных, и если выявлялись некоторые недоработки или звучали замечания в адрес учебного заведения, он не искал виноватых среди подчиненных, он воспринимал их как свои личные и с еще большим рвением мобилизовал весь коллектив на устранение замечаний.

Виктор Яковлевич всегда придет на помощь всем, кто в этом нуждается. Он безмерно щедрый и активный человек. Он с уважением относится к ветеранам, коллегам и к подрастающему поколению. Одним словом – он человек слова и дела, и уважительного отношения к окружающим!

Олександр Сажньов (майстер виробничого навчання ЯПАЛу): ТАКИМ МАЄ БУТИ ЛІДЕР!

Моє знайомство із Віктором Яковлевичем розпочалося  коли я прийшов працювати у місцеве училище (нині ЯПАЛ). Тоді він — старший майстер — постійно мені допомагав та підказував тонкощі нашої роботи. Він без перебільшення мій наставник та надійний порадник. І коли Віктор Яковлевич став директором навчального закладу, йому вдалося згуртувати надійну, дружну команду, яка працювала на результат! В.Макарик заслужив свій авторитет тим, що разом із нами виконував усі виробничі процеси і особистим прикладом заражав нас прагненням до оволодіння і освоєння професійних навиків. Віктор Яковлевич — це людина, орієнтована на людей, балакуча, емоційна, товариська, словом — «душа компанії», із ним завжди цікаво та весело. На мій погляд, таким має бути лідер!

Андрій Рудаченко (оператор дощувальних машин): ЛЮДИНА СЛОВА!

Завжди вислухає, порадить і допоможе. За два роки моєї роботи на підприємстві багато разів виручав у моїх особистих ситуаціях. Він справедливий — просто так ніколи не покарає. Мені 34 роки, маю досвід спілкування із начальниками, можу порівнювати і робити власні висновки: Віктор Яковлевич — людина слова!

Анатолій Зінчук (механізатор): НАЧАЛЬНИК-ДРУГ!

Наш керуючий дуже гарний. Добросовісний і справедливий, такі нині рідко зустрічаються. І як людина — порядний і чуйний. Одним словом: Начальник-друг!

Євген Терещенко (директор ТОВ «Орхідея», м.Запоріжжя): ДОСВІДЧЕНИЙ, ПРИНЦИПОВИЙ КЕРІВНИК!

В.Я.Макарик управлінські рішення приймає обґрунтовано, швидко, на основі законодавства. На зміни у робочій обстановці реагує грамотно, у короткі терміни вирішує раптово виникаючі проблеми підприємства. Під його умілим керівництвом підприємство отримує стабільно високі врожаї сільськогосподарських культур.

Світлана Шайхутдинова (депутат селищної ради): МАЄ ВЛАСНУ ДУМКУ!

Віктор Яковлевич Макарик за плечима має багатий життєвий досвід, високий статус у суспільстві і повагу серед виборців. Спілкуючись з ним багато років весь час переконуюся, що Бог щедро наділив його такими якостями, як гнучкість і вміння вибудовувати стосунки із різними людьми. Він володіє мудрістю, вміє чітко сконцентруватися на головному. Бездоганно відповідальний і цілеспрямований. Своєю порядністю Віктор Яковлевич є прикладом для наслідування. Легкий у спілкуванні і завжди дасть слушну пораду в тому чи іншому питанні.
Величезну багаторічну допомогу і підтримку надає ветеранам і пенсіонерам, а так само велику допомогу надає мені в депутатській роботі як наставник. Завжди має власну думку.

Віктор Ганов (голова райради сільськогосподарських виробників, голова райасоціації фермерів Якимівського району «Урожай»): НАСТАВНИК І ДРУГ!

З Віктором Яковлевичем я познайомився на першому занятті із виробничої майстерності у рідному СПТУ, що на опитній. Він випускник технікуму на пару років старший за студентів своєї групи (ми всі як один вступили до училища після закінчення 10 класів). Так от молодий майстер Макарик разом із досвідченим керівником групи Солодким до кінця навчального року вивели нас у передовики навчання та практичних навиків у майстерні і роботи  у полі. У нагороду наша група на чолі із майстром отримала нагороду: поїздка на три дні до Криму…  Ще змолоду наш майстер знаходив підхід до всіх: і до юних студентів із навколишніх сільських територій, і до старших колег. Він просто мав талант педагога і професійного наставника Пройшли роки. Чимало із його перших випускників позакінчували виші, але і досі всі ті, кому Макарик дав путівку у трудове життя, збираються на його запрошення. До його думки дослухаються і його порад у розмаїтті сучасних виробничих технологій. Порядна  людина, високий професіонал, умілий керівник і наставник. Заслужено користується повагою у аграрному середовищі району і за його межами. А для мене особисто Віктор Яковлевич – наставник і друг!

 


Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован.