16 октября 2019 Район, Страна 70  0 

Продаж землі і місцеве самоврядування


З 2014 року в Україні розпочалася реформа органів місцевого самоврядування, так звана децентралізація, створення об’єднаних громад. Усі сільські територіальні громади були активними учасниками цих подій. У Якимівському районі створено 2 об’єднані територіальні громади.

Сьогоднішня тема у нашій країні, яка проходить через усі ЗМІ і всі телеканали, це обговорення пропозицій Уряду про зняття мораторію на продаж землі. Як це вплине на розвиток місцевого самоврядування і на виконання подальших повноважень місцевим самоврядуванням, які сьогодні надаються державою. Короткий аналіз провів голова Якимівської районної ради Юрій ШИЛО.

До 2015 року сільськогосподарські підприємства сплачували фіксований сільськогосподарський податок, нині це єдиний сільськогосподарський податок 4 групи, розмір якого був мізерним. У 2015 році він збільшився у 22 рази. І з цього часу розмір доходної частини місцевих бюджетів зріс. Місцеві (сільські) бюджети отримали кошти і почався економічний і соціальний розвиток, тобто — вуличне освітлення, ремонт доріг, дитячих садочків, будинки культури. Це вдихнуло життя у сільські території і потихеньку почалося відновлення соціальної сфери і таке інше. Тобто проведена була бюджетна децентралізація. Потім ми прийшли до територіальної децентралізації, тобто об’єднання територій сільських рад, щоб створити спроможні об’єднані громади. І держава передала повноваження громадам. Сьогодні уже очевидно, що громади керують медициною, освітою і культурою, тобто повноваження дуже великі, але виконання повноважень без ресурсів — це не є правильним, і це нереально, і неможливо це зробити. Тому, на мою думку, обговорювати сьогодні питання продажу землі недоцільно. Ми сьогодні дали громадам повноваження, на виконання яких необхідні кошти. При цьому, у минулому році постановою Кабінету Міністрів було змінено нормативно-грошову оцінку (НГО) земель сільськогосподарського призначення. У нашому районі до 2018 року 1 гектар землі оцінювався у 36-38 тисяч гривень, а сьогодні 1 гектар коштує 17-19 тисяч гривень, тобто у двічі зменшилася нормативно-грошова оцінка землі.

Земельний податок, який згідно чинного законодавства обраховується у відсотках  від НГО землі, теж зменшився удвічі. Відповідно, єдиний сільськогосподарський податок 4 групи, який також розраховується відповідно до НГО землі, також зменшився. Тож втрати місцевих бюджетів значно збільшилися. На прикладі Якимівської селищної ради зменшення доходної частини бюджету у п.р. складає 5-7 мільйонів гривень. Саме такі суми селищний бюджет до кінця року недоотримає.

Які перспективи далі, якщо  Верховна Рада прийме і вступить у дію закон про продаж сільськогосподарської землі? На сьогодні 40% земель є державною власністю.  У районі це десь 7-8 тисяч гектарів державної землі. З 1 січня 2019 року право розпоряджатися цими землями передали громадам. Сьогодні селищна рада, здаючи через конкурс земельну ділянку у оренду,  продає право оренди.  Щоб ви розуміли, земельний податок у районі десь 300-350 грн./га, орендна плата цього ж гектара — від 1200 до 1800 гривень. Якщо цю земельну ділянку орендує юридична особа, яка знаходиться на єдиному сільськогосподарському податку, вона сплачує до бюджету плату за землю, яка складається із орендної плати і земельного податку разом. Що буде, коли цей гектар державної  землі буде проданий? Власник земельної ділянки сплачує лише земельний податок. Які будуть втрати місцевих бюджетів? Поки що цього ніхто не прорахував, але запевняю, що це будуть десятки мільйонів гривень. Але у законі про місцеве самоврядування і у Конституції України прописано, що якщо держава приймає рішення, які,  по-простому сказати, нашкодять місцевому самоврядуванню, а у даному випадку зменшаться надходження до місцевих бюджетів, то держава повинна компенсувати ці втрати. Чи розроблений сьогодні механізм компенсації цих втрат? Ні. Його немає. І у нас ми бачимо нині картину таку: на сьогоднішній день держава передала повноваження об’єднаним громадам і при цьому законом про продаж земель сільськогосподарської землі забирає ресурси  у цих же ОТГ. Яка перспектива?

Перспектива розвитку місцевого самоврядування і перспектива розвитку держави як аграрної, на мою думку, сумнівна. Якщо ми почнемо продавати землю, іноземні компанії через юридичних осіб можуть купувати у нас ці землі і збагачувати добробут своїх країн. Адже кінцевим бенефіціаром будь-якої юридичної особи є фізична особа.

На сьогоднішній день навпаки, треба надати право громадам купувати цю землю і спростити механізм надання у оренду земельних ділянок. Треба надати можливість  на місцях приймати рішення щодо оренди, щоб швидше наповнювати бюджет.

Нещодавно голова АСУ Новіков Г.В. був на зустрічі із Президентом і висловив свою думку. Аграрії погоджуються із тим, що заплановану у держбюджеті дотацію для аграрної галузі слід спрямувати на користь громад на покриття банківських  відсотків, у разі коли громади братимуть кредити на викуп землі. Але це лише побажання, і якби ці побажання реалізувалися у якийсь законодавчий акт, то це б було ідеально для держави. І воно б дало ефект уже за 3 роки. Адже уже прораховано, що ті кошти, які держава отримає від продажу земель сільгосппризначення, можуть повернуться державі у вигляді орендної плати за 5 років.

Тому я думаю, всім свідомим громадянам, які проживають в Україні, необхідно сьогодні зрозуміти, що держава — то земля,  земля — то держава, а кожна держава має кордони. І якщо ми продаємо землю, то ми продаємо державу!

Нині відомо, що продати землю сьогодні хочуть 3-4% людей, які у силу різних обставин зважились на такий крок. До того ж, сьогодні відсотків 30 власників земельних паїв уже немає серед живих, власниками є спадкоємці, які дуже часто проживають у містах або й за кордоном. І вони часто мають намір продати землю, але коли  починаєш із ними говорити, то найчастіше вони  погоджуються із аргументами, що через оренду вони отримають більший дохід.

Я категорично проти продажу державних земель сільськогосподарського призначення. Ці землі мають бути у власності нашої держави в особі органів місцевого самоврядування. І наголошую, що першочергове право викупу землі повинно бути у громад. Треба створити земельний банк, створити державну фінансову установу, яка б надавала пільгові кредити під 1-3%, максимум 5%, щоб можна було взяти кредит чи то громаді, чи то фізичній особі для викупу земельних ділянок, щоб люди не вигадували не зовсім законних способів для продажу паїв, як то договори емфітевзису, чи то боргові розписки і т.і.

Сподіваюся, що аргументи аграріїв будуть почутими у найвищих ешелонах влади і депутати не проголосують за законопроект від уряду. Точно знаю, що коли аграрії проводили під стінами ВР страйк «Ні безвідповідальному продажу землі!», то наш депутат Павло Мельник підходив до представників Запорізької області і після спілкування, коли йому роз’яснили всі можливі загрози даного законопроекту, він сказав, що  підтримувати його не буде.

Після продажу землі, що ми передамо наступним поколінням? Нам наші пращури передали землю, передали розвинуте господарство,  а що ми передамо наступникам?

Записала Тетяна БЕЛИМЕНКО

фото Р.Бачуріна


Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован.