26 сентября 2019 Область, Страна 323  0 

Анатолій ТИХОВОД: Покупцем землі на перших порах має бути тільки держава


Мораторій дійсно не може існувати вічно. Він запроваджувався тому, що на той час не було змін до закону про обіг земель, якими б передбачалися гарантії і пайовиків, і орендарів, і роботодавців, і держави. Відомо, що впродовж останніх десятиліть в Україні сформувалося стале землекористування. Тож на сьогоднішній день ми (Аграрний союз України) вважаємо, що до питання про зняття мораторію треба підходити дуже виважено і лише на користь держави. Адже держава — це люди, люди — це держава.

У чому ми вбачаємо загрози у запропонованому кабінетом міністрів законопроекті? По-перше, наша спілка категорично проти продажу державних запасів, кабінет міністрів вважає, що продавати землю можна і українським юридичним особам. Але ж ми знаємо, що кінцевим беніфіціаром (вигодонабувачем) можуть бути іноземці. Ми (АСУ, примітка автора) із таким положенням справ зовсім не погоджуємося, бо у такій ситуації український аграрій — малий і середній — не зможе конкурувати на ринку продажу землі сільськогосподарського призначення. Так само як не зможуть наші аграрії конкурувати із великим українськими агрохолдингами. Тому ми не згодні із деякими представниками наших аграріїв, що слід заборонити продаж української землі лише іноземцям. На наш (АСУ) погляд, перші два роки, доки не буде ретельно відшліфоване законодавство, лише держава у особі територіальних громад має викуповувати землю у пайовиків, які вирішать скористатися своїм правом про вільне відчуження паїв. До речі, за статистикою, лише 6-10 відсотків власників паїв (за різними джерелами соцопитувань) на сьогоднішній день планують продавати земельні наділи. 67 відсотків із них — це спадкоємці, які переважно живуть у містах, а решта 33% — особи, які у силу різних обставин не розуміють цінності землі. Адже на сьогоднішній день наявність паю дає щорічну можливість отримувати дохід, хай не такий і великий, але для «підтрики штанів», як то кажуть, регулярні надходження.

До речі, нині орендна плата в Україні — на рівні польської. І дуже неприємно нам, аграріям, слухати висловлювання різних політиканів про те, що, ніби то, орендна плата в Україні мізерна. Повторюсь, вона зараз на рівні Польщі: у нашому регіоні — це у межах 100 умовних одиниць. Адже орендарі є контрагентами зі сплати податку з доходів фізичних осіб за пайщиків та земельного податку і, власне, виплати самої орендної плати власникам земельних ділянок. Такий загальний вигляд на сьогоднішній день мають нарахування орендної плати за паї. Що стосується північних і центральних регіонів, де природно склалися більш сприятливі умови для сільськогосподарського виробництва, то у багатьох підприємствах орендна плата фіксується на рівні 400 доларів США за гектар. Це Полтава, Суми, Вінниця, де метровий зріз чорнозему і  600-700 мм опадів, що значно покращує результативність сільськогосподарського виробництва.

Прикро, що на сьогоднішній день влада пропагує продаж землі як товару. Так, земля — це товар, але земля — це ресурс, даний нам Богом. І земля — товар, який більше не виробляється, і якщо його масово продати, то із чим залишиться держава? Нині позиція АСУ і Асоціації фермерів у тому, що на початковому етапі відкриття ринку землі тільки територіальні громади мають отримати право викуповувати сільськогосподарську землю. А гроші для ОТГ має забезпечити держава. Саме держава має бути зацікавленою у створенні фінансової спроможності територіальних громад для формування земельного фонду на місцях. Для цього можна просити допомоги у грошовитих міжнародних донорів, які так наполегливо рекомендують Україні відкрити вільний ринок землі. Нехай дадуть нашій країні кредити  під 1%, а Україна, у свою чергу, створить банківські установи для державного кредитування ОТГ (а у подальшому і середніх та мілких аграріїв) під невисокі відсотки.

Ми виступаємо за те, щоб державні банківські установи не скуповували землю, а кредитували тих, хто працює на землі, тих, хто забезпечує продовольчу безпеку України. Також ми вважаємо, що запропоноване урядом положення про граничну кількість придбаної землі на рівні 0,5% всієї площі земель України має бути переглянуто у бік зменшення. Наша пропозиція — не більше 200-300 гектарів у одні руки. Адже 0,5% для пересічного слухача звучить нібито як  мізер, а фактично — це 210 тисяч гектарів землі. Отже гіпотетично виходить, що 200 осіб в Україні можуть заволодіти всією сільськогосподарською землею держави.

Також на першому етапі зняття мораторію на продаж землі принципова позиція Аграрного союзу і Асоціації фермерів полягає у тому, що ми відмовляємося від власного права орендарів (юридичних осіб) на викуп землі на користь територіальних громад. Ми будемо продовжувати орендувати і обробляти землю, доки не буде досконало врегульований відкритий ринок землі. Ми вважаємо, що первинний земельний фонд мають акумулювати територіальні громади як представники держави, які найближче знаходяться до земель сільськогосподарського призначення. І перш ніж відкривати ринок землі в Україні, слід подолати корупцію у органах влади, а також за пару років у законодавчому полі треба продумати такі запобіжники, щоб громадяни України не втратили землю, а ті, хто працює на ній, не втратили засоби для виробництва. На старті земельної реформи єдиним покупцем землі має стати держава і територіальні громади. А потім створити такі механізми, які б дозволяти фермерам і фізичним особам купувати землю. І, на наш погляд, лише тим, які матимуть відповідну освіту, досвід, житимуть у селі і працюватимуть на землі.

Сподіваємося, що люди, які прийшли сьогодні до влади під гаслами про народний референдум із питань зняття мораторію на продаж землі, почують голос у переважній більшості грамотних і патріотичних людей про ретельну підготовку до відкриття ринку землі. Нині багато людей проводять аналогію між приватизацією промислових підприємств, у результаті чого в Україні виник олігархічний прошарок, і як результат — ціни на промислові товари і енергоносії неконтрольовано ростуть. Пересічний українець розуміє, що ціни на продовольчу групу товарів тримається на більш-менш пристойному рівні, бо в Україні існує конкуренція серед сільгосптоваровиробників: великих і малих. А якщо зараз неконтрольовано з боку держави відпустити ринок землі, середній і мілкий аграрій не витримає конкуренції і буде знищений і конкуренція може зійти нанівець. Ми виступаємо за законодавчо врегульований ринок землі для громадян України.

Аграрний союз започаткував всеукраїнську акцію #Ні, безвідповідальному продажу землі!, а також пропагує  всебічне обговорення законопроекту. Приєднуйтеся до нас!

Записала Тетяна БЕЛИМЕНКО


Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован.