Тільки відгули жнива, хлібороби знову в полі (фоторепортаж)
Грунтообробка є базовою операцією у формуванні майбутнього врожаю. А якість проведення основного обробітку ґрунту є необхідною умовою доброго врожаю. На сьогоднішній день існують різні прийоми обробітку із застосуванням різної грунтообробної техніки. У сучасному землеробстві найбільшу популярність отримали відвальна (або класична), безвідвальна, нульова, мінімальна, комбінована і смугова технології грунтообробки. Залежно від вибраної в господарстві технології застосовують різну грунтообробну техніку — борони, плуги, глибокорозпушувач, катки, культиватори, лущильники, комбіновані агрегати та іншу.
Зараз, після збору врожаю зернових культур, багатьма сільськогосподарськими підприємствами нашого району проводиться обробіток ґрунтів. Для виконання таких операцій потрібна надійна високопродуктивна сільськогосподарська техніка, яка у місцевих сільгосптоваровиробників є. Наші журналісти побували у деяких товариствах і на власні очі у цьому переконалися та оглянули оновлення технічної бази тих господарств, про які піде мова у сьогоднішній публікації.
ТОВ «Агро-Давидівка»
Керуючий даного підприємства Олександр Чекір радо поспілкувався із нами, розповів та продемонстрував нову, сучасну техніку, яка успішно працює на полях їхнього товариства.
Для поверхової та інтенсивної обробки стерні вони застосовують досить дорогий культиватор Joker 8 RT Horsch. Ця техніка також застосовується під час передпосівного обробітку ґрунтів. ЇЇ перевага – висока прохідність завдяки парному кріпленню дисків та робочій швидкості до 20 км/год.
Вміло справляється із цим культиватором працівник товариства Андрій Бодзяк, який на новенькому тракторі Massey Ferguson-8690 обробляє землі господарства.
О.Чекір надав нам повну інформацію стосовно нової техніки у товаристві, та запевнив нас, що на сьогоднішній день в цілому існує і доволі непогана українська техніка, але вагомою перевагою закордонної техніки є висока якість обробітку, її витривалість та швидкість роботи, хоча вітчизняна значно дешевша у обслуговуванні.
Нині мешканці району часто спостерігають, як на полях горить стерня, що в першу чергу є екологічно небезпечним і безумовно незаконним. Ми поцікавилися у Олександра Юрійовича стосовно цієї теми, і от, що він нам відповів. — Більшість господарств, які вдаються до спалювання поживних залишків, виправдовуються тим, що такі операції є ефективним заходом для контролю чисельності шкідників та хвороб. А насправді, на думку співрозмовника, всі, хто маніпулює тим, що це приносить користь ґрунтам, насправді всього-на-всього економлять кошти, адже заорювання стерні та соломи є трудомістким і, до того ж, недешевим агрозаходом. О.Чекір переконаний, що спалювання – це акт безгосподарності і свідомого розтрачання корисної енергії, наданої природою.
Спалювання соломи впливає на зниження потенційної родючості ґрунту і, відповідно, майбутню врожайність сільськогосподарських культур. Крім того, спалювання соломи є потенційною небезпекою для суміжних ділянок, де може виникнути пожежа у лісосмугах (а такі випадки цьогоріч траплялися на території нашого району) у лісах і навіть бути загрозою для людського житла і навіть життя.
ФГ «Лан-5»
Пересуваючись полями району наш екіпаж зупинилися неподалік від працюючого трактора «Джон Дір», який дисковою бороною-лущильником «Дукат-5» оброблював поле фермерського господарства «Лан-5». Про роботу на своїх землях нам розповів керівник ФГ Олександр Чудієвич. Зокрема він розповів, що на сьогодні вони проводять лущення стерні, бо розуміють, що її спалення – це не вихід із положення. Крім цього аграрій повідомив, що наявна у них техніка дозволяє їхньому господарству проводити такі види робіт, як подрібнення та внесення залишків раніше посаджених культур і бур’янів, підготовка ґрунту під озимі на парах, оптимізації стану луків і пасовищ.
ТОВ «Барвінок-2008» і «Агросіненергія Плюс»
Одразу в’їхавши на поля цього господарства ми звернули увагу на височенну кукурудзу, що є вже рідкістю для наших країв. Виявляється тут ця культура вирощується із застосуванням крапельного зрощення. Як розповіла нам Раїса Галкіна, яка вже не перший рік очолює підприємства, вони активно освоюють зрошувальні площі, спочатку у них була одна насосна система, а зараз працюють над відновленням ще однієї, адже у нашому спекотному степовому краї без води нічого путнього не виростити. Вже цього року товариства освоїли 400 га зрошувальних земель та встановили 15 фрегатів і зупинятися на цьому не збираються.
Крім цього силами господарства у с.Якимівське Переможненської сільської ради, відновлено ставок – запустили воду, розвели декілька різновидів риби, раків і все це для людей. Нікого звідси не виганять, місцеві можуть безперешкодно прийти до водоймища, скупнутися та порибалити. Є у господарстві ще декілька грандіозних планів, наприклад, облагородити в’їзд до села, а ще побудувати поряд із ставком гусятник та розводити цей вид птиці для широкого загалу.
Оглядаючи насосну систему подачі води та її фільтрації ми зустрілися із двома хлопцями Олегом Жабіним та Дмитром Садовським, які старанно трудяться у господарстві охороняючи територію та перевіряючи безперебійну роботу фільтростанції.
За словами Раїси Олександрівни усі сили господарства направлені на відновлення зрошення. За підрахунками власників, лише за 6 місяців вже витрачено 25 млн.грн., та ще 3 млн.грн. — на полив сільськогосподарських культур. «Хоч і важко, але це того стоїть», каже наша співрозмовниця. Занепокоєння викликає ситуація із відсутністю робочих рук із числа місцевих мешканців. Господарству доводиться підвозити працівників навіть із сусідньої області.
«ДІМАГРО»
Про дане господарство наша газета вже писала (див. «СТ» № 81 від 22.10.2016 р.). Цього разу ми завітали сюди аби подивитися, що з того часу змінилося у таврійського сільгоспотоваровиробника. Нас радо зустрів керівник Володимир Гоштанар, який провів невелику екскурсію своїм господарством. Він продемонстрував нам відкритий зерноток, склади, нещодавно збудований ангар для зберігання врожаю та наявну техніку. За словами співрозмовника у планах розширюватися та побудувати ще один ангар і відремонтувати старий склад (колишній свинарник), який зараз використовується для очищення зерна.
Перебуваючи у майстерні «ДІМАГРО» ми спостерігали як Роман Кельман проводить ремонт техніки. Він саме трудився над відновленням глибокорозпушувача — зварював деталі та замінював зношені на нові, щоб найближчим часом техніка могла вийти у поле. Адже роботи у господарстві ще чимало. На їхніх полях вирощуються сільськогосподарські культури – пшениця, ячмінь, соняшник, горох, цибуля та у планах посіяти ріпак (насіння вже заготовлено).
СФГ «Корягін і Ко»
Нещодавно ми писали про переможців першої п’ятиденки, де кращим став комбайновий агрегат названого господарства. Цього разу ми поспілкувалися із керівником СФГ Іваном Корягіним. Він радо продемонстрував нам, без перебільшення можна сказати гордість свого господарства, – нову універсальну зерноочисну машину-зерномет ОВС-70, яку запримітив на цьогорічний виставці сільськогосподарської техніки. 
За словами Івана Михайловича, дана машина працює зі швидкістю переробки 70 тонн за годину. Як раз під час нашого перебування на току на цій машині працювали Олександр Плетюк та Віктор Пастернак.
ФГ «Исток»
У цьому господарстві справді є на що подивитися. Тут придбали нову сучасну техніку, зокрема трактор «New Holland T8050», самохідний обприскувач «Kuhn» Stronger-3000, навантажувач «Bobcat» TL-470. Наочно журналістам було продемонстровано роботу мульчувача Шульте 2з подрібнення бур’янів та навіть комишу з метою підготовки земельної ділянки під осінні посіви.
Про оновлення та досягнення господарства нам розповів голова господарства Олександр Крикунов. Під час нашого спілкування він, через нашу газету, побажав усім аграріям району вдачі у веденні сільськогосподарського виробництва, адже у нашій зоні ризикованого землеробства цим займатися дуже нелегко, але разом потрібно забезпечувати продуктовий кошик українців.
Руслан БАЧУРІН
Фото автора
