«Я дуже пишаюся своїм батьком!»
Сьогодні свій 70-річний Ювілей відмічає житель Якимівщини А.М.Кауфман. Напередодні наші журналісти зустрілися із його рідними, які розповіли про батька, дідуся, чоловіка. Але найбільше ми із співрозмовниками говорили про Анатолія Михайловича як про професіонала обраної ще у юності справи. Справи, яка стала після родини сенсом його життя.
Народився наш герой у місті Мелітополь, там він закінчив школу та інститут. По закінченні вишу одружився. Після навчання, за розподілом, разом із сім’єю переїхав у Веселівський район, де працював головним інженером у РЕМі. Через деякий час він очолив це підприємство і керував ним протягом десяти років. Згодом йому поступила пропозиція очолити Якимівський РЕМ. Наш герой не роздумуючи погодився.
Більше ніж 30 років Анатолій Михайлович не тільки очолював Якимівських енергетиків — він став для працівників стержнем трудового колективу. Професіонал у своїй діяльності, за час керування багато доброго зробив для нашого району, за що був нагороджений великою кількістю грамот. Але найголовніша у його колекції нагорода «Заслужений енергетик України» була від Міністерства енергетики України. Саме нею він пишається найбільше. Зі слів Валерія Анатолійовича, сина нашого героя, і багатьох пересічних громадян району достеменно відомо, що за час керування Анатолієм Михайловичем показники Якимівського РЕМу були одними з найкращих у області.
Багато років поспіль Анатолія Кауфмана кликали до комісії з перевірки знань та дипломів студентів рідного вузу. Але Анатолій Михайлович залишився вірним своєму вибору. Навіть зараз, перебуваючи на пенсії, він про це не забуває. І якби була можливість повернутися, одразу зробив би, не роздумуючи.
За словами рідних, наш герой був відданий роботі, але сім’я для нього завжди була і є на першому місці. «Справжній джентльмен, дуже гарно залицявся до мами», — розповідає син. Як і більшість чоловіків, любив їздити на риболовлю та полювання, але більше всього захоплюється футболом. Відрадою для дідуся зараз є онуки, у нього їх троє.
Нині, перебуваючи на заслуженому відпочинку, Анатолій Михайлович поповнює свої знання, читаючи книжки. «Він їх обожнює з юності», — каже Валерій Анатолійович.
Зі слів родичів ми дізналися, що характер у нашого ювіляра не простий: суворий, вимогливий, серйозний. Він є гарним прикладом для своїх нащадків і не тільки. Спілкуючись із сином нашого ювіляра, я почула один вислів, який дуже сподобався. На мою думку це слова, котрі хотіли б почути усі татусі світу: «Я дуже пишаюсь своїм батьком!»
Ірина МАРЧЕНКО
фото із сімейного архіву Кауфманів
