13 сентября 2016 Район 57  0 

День фізкультурника по-атманайські


DSCN2954Я, учениця 6 класу, за дорученням однокласників хочу поділитися вікенд-пригодою. У суботу, 10 вересня, наш клас відзначив день фізкультурника спортивною риболовлею. О 5 ранку учні із рибальським знаряддям (вудки і наживка) разом із класним керівником і мамою однокласника вирушили від школи на дамбу, яка перетинає вузьку протоку лиману. Подорож була цікава і пізнавальна, Галина Анатоліївна за фахом фізик, тому розповідала спочатку про сузір’я, які ми спостерігали, потім про оптичні явища, схід сонця. Шлях до наміченої мети був довжиною майже у 3 км, але ми його подолали швидко і з великим натхненням. По дорозі нас обганяли односельці, які здивовано поглядали на групу туристів, ввічливо вітали і бажали нам гарного «кльову».

Ранок дійсно видався чудовим, прекрасні обрії, лагідна і різноманітна природа оточувала і супроводжувала нас. Коли ми вибрали місце для риболовлі, почали розгортати власні знаряддя, то з’явились непередбачені проблеми. У Юлі Буланової вудка була без гачків, у Віки Малахової гачки чомусь чіплялись за каміння, ніхто з нас не міг користуватись спінінгами, та й наживку одягати на гачки ми не вміли. Як добре, що були поруч вчителі. Юрію Олексійовичу, вчителю фізкультури, довелось показувати і розповідати нам, як потрібно закидати, підсікати, витягати улов. Дівчатка нашого класу були вперше на риболовлі, тому навіть боялися знімати бичка і тримати його в руках. Але ось яка вдача!!! Кирило Вінник перший спіймав рибу, одразу — два бичка!!! І почалася інтрига, кожен замислився про свій вдалий улов. У Микити Ходирьова найчастіше бички зривались і тікали знов у свою стихію — лиман. Та не тільки його спіткала така невдача, нас це пригнічувало, але Галина Анатоліївна заспокоювала тим, що ті бички були «хитрі і щасливі».

Час плинув швидко, ми раділи такому змістовному відпочинку, трохи голосно викрикували, тому місцеві рибалки віддалялись від нашої групи. Це добре, значить у нас бичка буде більше!!! Настала пора повертатись додому. Юрій Олексійович вишикував і перевірив улов. Як не дивно, але найбільше спіймали дівчатка — Дмитренко Вероніка і Буланова Юля (по 19 бичків), найбільший і найменший бичок теж виявився у дівчаток, та й по вазі знов дівчатка вдаліші. Ніхто з нас не засмутився, тому що кожен виявився переможцем у різних номінаціях і отримав від класного керівника смаколики. По дорозі додому ми планували нові подорожі і змагання, туристичні походи і відпочинок на природі. Класний керівник наказала нам відпочити і підготуватись до нового напруженого тижня, але ми із нетерпінням чекаємо нових вихідних, шкода, що не буде свята фізкультурника. А цілий рік — це так довго!

Дома на нас чекали домашні улюбленці — коти, вони раділи разом із нами цікавому і «смачному» святу — спортивній риболовлі. Дякуємо Вінник Олені Юріївні — вчителю німецької мови, Карабуту Юрію Олексійовичу — вчителю фізкультури, і класному керівнику — Карабут Галині Анатоліївні за гарний відпочинок, допомогу і організацію спортивного свята.

Адальєва Вікторія і мої однокласники, Атманайської ЗОШ


Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован.