Про децентралізацію чули, але мало що про неї знають
Серед пакету реформ, які сьогодні пропонуються українському суспільству, однією з найважливіших є децентралізація — надання більших можливостей місцевим громадам. Ця реформа передбачає широкий спектр кроків, із зміною статусів, повноважень, відповідальності та матеріальних ресурсів, якими розпоряджатимуться саме органи місцевого самоврядування.
Для того щоб з’ясувати, наскільки готові мешканці нашого району до об’єднання територіальних громад та у якій саме громаді вони бачать себе і свій населений пункт, ми вирішили провести соціологічне опитування серед населення Якимівщини. Сьогодні вашій увазі ми пропонуємо роздуми із цього питання мешканців Переможненської сільської ради. Бо це одна із небагатьох територій, яка веде із своїми сусідами усні та письмові перемовини щодо об’єднання. Нам відомо, що і донині триває обговорення даної реформи між Переможненською, Чорноземненською та Горьківською радами.
Першою жителькою Переможного, із ким нам довелося поспілкуватися, стала пенсіонерка Неоніла Крутило. Вона чула про об’єднання сільських територій у одну чи декілька громад, але вважає, що їхня рада повинна залишитися такою, якою вона є на сьогодні. А от щодо старост, хто вони такі та який їхній кількісний склад чи обов’язки, жінка нічого не знає. Тут же її підтримала і присутня під час розмови секретар сільради Світлана Бондаренко, яка вважає, що при об’єднання територій на одного старосту буде покладено багато обов’язків, тож чи осмілиться хтось із селян обійняти цю посаду?
За об’єднання територій висловилася директор місцевої школи Зінаїда Селіванова. Правда, вона бачить громаду, до складу якої увійде Переможненська, Чорноземненська та Горьківська ради. Як педагог вважає за доцільне, аби центр такої об’єднаної громади був саме у їхньому Переможному, бо серед названих територій у них найбільша по наповнюваності школа, яка готова прийняти ще й нових учнів. Але коли почула про плани щодо об’єднання у одну велику громаду, погодилася і з такою пропозицією. Вона вважає, що вже давно настав час змін і вже давно треба робити кроки до поліпшення життя населення не лише села та району, а й країни в цілому.
Раїса Ващук – місцевий підприємець. Про над питанням об’єднання громад думала і перевагу віддає кущовим невеликим злукам, бо до Якимівки, як до центру далекувато. А так вся інфраструктура буде на місці, а центр, звичайно, вона вбачає у своєму селі.
— Ми ж бо по середині на шляху між М.Горького і Чорноземним, — сказала, як відрізала. — Тим більше, що сімдесятих-вісімдесятих роках так воно і було, а вже потім поділили один великий радгосп і на тих землях створили і нові сільські ради. Від об’єднання чекаємо покращення життя на селі. Нам треба дороги і вода в першу чергу, а на це ж я чула будуть гроші у об’єднаних громадах. І лікаря нам треба дуже-дуже, щоб не їздити за кожним разом у райцентр, — закінчила пані Раїса.
Досить скептично та недовірливо до проведення об’єднання громад ставиться продавчиня магазину у с.Якимівське Лариса Статівко, яка взагалі не бачить сенсу від проведення таких реформ.
— У маленьких селах ми один одного знаємо і допомагаємо, а хто знає, як воно буде, коли ми об’єднаємося у одну громаду? Бо до центру далеко добиратися і куди та до кого там звертатися — невідомо, — каже жінка. Але тем не менш слідкує за новинами і намагається бути в курсі подій, які відбуваються навколо, тож і про реформу децентралізації досить обізнана.
Підбиваючи підсумки опитування, ми дійшли висновку, що люди, хоч і чули про реформу, але мало що про неї знають, від того відповіді їхні були не зовсім чіткі та остаточні. Під час спілкування із журналістами районки досить часто наші співрозмовники змінювали своє бачення щодо об’єднання, із чимось погоджувались, із чимось ні. Але ми не знайшли жодного байдужого до об’єднання територіальних громад!
Руслан БАЧУРІН
Фото автора
