16 мая 2016 Область 148  0 

ДИВОВИЖНЕ ПОРЯД


DSC_0353

Наприкінці минулого тижня журналісти двох районів — нашого та Мелітопольського — із екскурсійною поїздкою відвідали п’ять районів нашої області та відкрили для себе багато нового та цікавого, що раніше широкому колу не було відомо.

Тільки-но ми вирушили у дорогу, екскурсовод розпочав знайомити акул пера із історією виникнення того чи іншого населеного пункту, який зустрічався на нашому шляху. Зокрема, ми почули розповіді про виникнення численних степових курганів, ногайських аулів і дізналися про деякі невідомі факти з історії нашого південного краю. Учасники поїздки почерпнули багато інформації про виникнення назв річок і населених пунктів, позв які проїжджав наш автобус. Корисними стали для журналістів розповіді про заселення нашої степової зони різноманітними старовинними народами, племенами, колоністами та ін.

Досить несподіваним, але дуже приємним, відкриттям стала для нас гора Оба-Таш, що у Чернігівському районі, на якій розташувався великий парк мегалітів. У перекладі з тюркського Оба — округла вершина, пагорб, Таш — камінь. Це одна з кам’яних могил Запорізької області. Тут біля підніжжя було виявлено поселення часів епохи бронзи, але як назвалася гора у ту далеку пору, у наш час, звичайно, невідомо. Перші поселенці степової Тавриди, слов’янські жителі села Салтичія, що знаходиться поруч, іменували гору нехитро — Кам’яна Могила, як це і було згодом позначено на старих картах.

Вершину і схил Оба-Таш покривають численні валуни, які утворюють своєрідну кам’яну корону. Ці брили були утворені у ході розробки Салтичіїнского гранітного кар’єру, колишніми виробками якого і покрита вся гірська верхівка. Тут можна побачити об’єкти шанування, а також культові споруди древніх людей, які розташовані по всьому світу і реконструйовані в одному місці.

Сьогодні у рамках зеленого туризму біля підніжжя гори розташований туристичний комплекс «Великий став», господарі якого гостинно прийняли у себе численну делегацію журналістів. А на верхівці гори знаходиться великий парк мегалітів, де кожен бажаючий може відвідати дивовижне місце сили та ознайомитися із скіфською культурою, побачити своїми очима світ наших предків та взяти участь у стародавніх обрядах, що і зробила минулої суботи наша делегація.

Але найбільш приємною та чаруючою для журналістів несподіванкою стала наявність на території нашої області Єлисеївського пегматитового кар’єра. Це дивовижне місце приховано від сторонніх очей. Проїжджаючи по дорозі на курорти Азовського моря — Бердянськ та Приморськ, навряд чи хтось підозрює про існування дивних озер, що виникли після затоплення даного кар’єра.

Ця територія складається із декількох котлованів, два з яких заповнені водою і розділені скельною перемичкою (причому рівень води у обох котлованах не однаковий), і кількох сухих і заболочених улоговин різної глибини і довжини (у найдальшій є невеликий грот).

Обриви кар’єра приховують від сторонніх очей безодню дивовижного кольору озер, глибина яких місцями сягає майже 30 метрів, а також красу його скель. Кар’єр використовувався для видобутку пегматиту. Власне гірська порода «пегматит» використовується як недорогий виробний камінь.

Протягом поїздки ми мали змогу оцінити красу флори і фауни нашого краю, багатство яких відображено у деяких назвах населених пунктів степової зони. Оглянули ми й вітряки, що у Приазовському районі, які розташовані вздовж Азовського моря, а вночі їхні огні можна спостерігати навіть у прилиманній зоні нашого району.

Руслан БАЧУРІН

Фото автора

 


Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован.