12 апреля 2016 Район 135  0 

Подвиг ліквідаторів аварії на ЧАЕС не має аналогів у світі


шевчук2

Наближається сумна дата в історії нашої країни — 26 квітня, день, коли сталася техногенна екологічна катастрофа — аварія на Чорнобильській АЕС. Цьогоріч вже 30-ті роковини з дня цієї страшної події.

За масштабами техногенного забруднення навколишнього середовища, негативного впливу на здоров’я людей, соціально-економічні і побутові умови життя Чорнобильська катастрофа є найстрашнішою у ХХ столітті в історії людства.

За інформацією районного управління соціального захисту населення, на сьогоднішній день на території району проживає 136 громадян, які мають статус постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи. Серед них ліквідатори ЧАЕС, постраждалі від аварії дорослі та діти і вдови померлих ліквідаторів. Ці громадяни використовують своє право на пільги згідно чинного законодавства.

Семеро наших земляків відносяться до І категорії ліквідаторів ЧАЕС, це ті люди, які були у самому епіцентрі страшних подій і, не дивлячись на велике випромінення радіації та серйозну загрозу своєму здоров’ю, мужньо боролися із полум’ям та брали участь у ліквідації наслідків катастрофи. Напевно, буде доцільним назвати цих людей поіменно: якимівці Віктор Дружин, Іван Петренчук, Юрій Шевчук, кириляни Віталій Кравчук та Олександр Радиш, Олексій Калуцький із Шелюгів і Анатолій Майданевич із Таврійського.

Сьогодні ми вирішили розповісти вам, шановні читачі, про одного із них, а саме про мешканця райцентру Юрія Шевчука.

Виріс герой нашої розповіді у Якимвці, закінчивши місцеву школу, питанням про подальше навчання довго не переймався, бо ще з дитинства мріяв про польоти високо у небі. Тож після дещо невдалої спроби вступити до Армавірського льотного училища, що у Краснодарському краї, Юрій став курсантом військового льотного училища у Калузі. Але, коли він закінчив навчання у такому елітному закладі, на жаль, з’ясувалося, що спеціалісти-винищувачі, спроможні діяти на територіях іноземних держав, стали країні не потрібні, бо на той час вже розпочалася розрядка міжнародної напруженості.

Тож нашому земляку довелося повернутися до рідної домівки із якоюсь образою та мрією про високі польоти, якій так і не судилося здійснитися. Але, на щастя, опанувати себе йому допоміг старший рідний брат Володимир та батько Микола, який на той час працював викладачем у Якимівському СПТУ-51. Так Юрій Миколайович здобув ще одну професію — водія, і з цієї посади розпочав свою трудову діяльність у райвідділу міліції. Протягом цілого року він старанно виконував свої обов’язки, але настав той самий квітень 1986 року…

Коли трапилася аварія на четвертому енергоблоці Чорнобильської атомної станції, Ю.Шевчук у числі перших працівників нашого райвідділу відправився до Прип’яті, де йому довелося побувати у безпосередній близькості до центру аварії. Возив міліцейські наряди на віддалені об’єкти навколо та у середині зони, бо була потреба у охороні території станції.

Майже рік Юрій Миколайович пропрацював на ліквідації наслідків катастрофи, після — повернувся додому. Тут він створив родину, одружився на місцевій жительці Наталі Володимирівні, стали народжуватися діти. Велику родину, а у сім’ї Шевчуків п’ятеро дітей — троє синів та двоє дочок, треба було годувати, тож Юрію доводилося працювати водієм у різних організаціях, на вантажних і великогабаритних автомобілях.

На сьогодні усі діти вже дорослі, деякі із них створили власні сім’ї та народили дітей. Юрій Миколайович із дружиною радо зустрічав дітей та онуків на порозі свої домівки, але коли у країні настали складні часи, він, як і тридцять років тому, не залишився осторонь. Зараз він разом із двома синами стоїть на сторожі незалежності Батьківщини.

Драматизм чорнобильської катастрофи не піддається ніякому виміру. Небезпека радіоактивного ураження загрожувала всьо­му живому. Страшно уявити, які наслідки могли бути, якби герої Чорнобиля не ліквідували небезпеку. Дії цих мужніх людей не мають собі рівних у історії земної цивілізації. Подвиг ліквідаторів аварії на ЧАЕС: десятків і сотень тисяч громадян колишнього Радянського Союзу — робітників, інженерів, спеціалістів різних галузей народного господарства, воїнів армії, співробітників правоохоронних органів — житиме у віках.

Р.БАЧУРІН

фото із родинного архіву Ю.Шевчука


Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован.