7 июля 2015 Район 69  0 

ГОРЬКІВСЬКА СІЛЬРАДА — ЧАСТИНКА ЯКИМІВСЬКОЇ ЗЕМЛІ


1Горьківська сільська рада є маленькою частинкою чудової і неповторної Якимівської землі. Місцевим мешканцям завжди було і є чим пишатися, особливо щирими та працьовитими людьми, нашими земляками. За даними порталу місцевого самоврядування Rada.info, на території Горьківської сільраді нині проживає 630 осіб. Із багатьма з них нещодавно поспілкувалися журналісти нашого видання, для чого спеціально вирушили до названої території.
Задля того, аби достеменно перейнятися сільським життям, ми вирішили дістатися села звичайним рейсовим автобусом «Мелітополь-Чорноземне». Про даний транспорт взагалі треба писати окремий матеріал, адже сільський автобус — це особливе місце, місце зустрічі односельців та мешканців сусідніх населених пунктів, які під час подорожі «до», або «з» райцентру спілкуються на різноманітні теми, починаючи від особистого життя-буття і закінчуючи політичною обстановкою в країні. Це і звуки та запахи маленьких каченят і гусенят, а також городини, яку, як це не дивно, з райцентрівського ринку везуть додому селяни.
Першими, кого ми зустріли у центрі с.М.Горького, стали директор сільського будинку культури Віра Коваленко та організатор культурно-спортивної масової роботи Олександр Рижик, із яким вони разом прибирали прилеглу до установи територію.
Саме у той час у клубі проходила репетиція зразкового танцювального колективу «Сюрприз» під керівництвом Наталі Букацелі. Звичайно, ми не змогли пройти повз дітей, не поспілкувавшись із ними. Усім учасникам колективу подобається те діло, яким вони займаються, адже своїми номерами вони несуть людям радість та утверджують красу українського танцю (національна тематика переважає у номерах «сюрпризівців»).
Як розповіла нам Наталя Степанівна, діти завжди радо відгукуються на будь-яку пропозицію взяти участь у тому чи іншому конкурсі чи фестивалі, залюбки виступають на сцені свого та районного будинків культури під час проведення святкових заходів. У колективі є молодша і старша групи, єдине, на чому наставниця акцентувала увагу, так це те, що у колективі не вистачає хлопчиків. Тож представників сильної статі із радістю приймуть до лав танцювального колективу «Сюрприз».
Наступною нашою зупинкою стало подвір’я родини Коваленків. Голова великої родини Віктор Андрійович є одним з найперших, хто започаткував фермерський рух на території Горьківської сільської ради. До села чоловік приїхав із батьками у дворічному віці із Макіївки. У колгоспі «Переможець» працював його батько, а згодом, коли виріс, — і наш герой.
Особистим фермерством чоловік почав займатися з 22 гектарів землі, потім розширив угіддя до 50 га. Сьогодні їхнім господарством «Вікторія-17» (на честь онуки Вікторії) керує син Олександр, агроном за освітою. Але й Віктор Андрійович, не дивлячись на роки, і зараз, за потреби, сідає за кермо та виїжджає у поле. Не відсторонені від польових робіт у фермерському господарстві і онук із зятем. Словом, така собі родинна справа, яку започаткував В.Коваленко, а тепер її продовжують молодші члени сім’ї
Здебільшого В.Коваленко перебуває вдома, де живе спокійним, розміреним життям, разом із дружиною Тетяною Петрівною вони ведуть невеличке домашнє господарство та залюбки зустрічають на порозі власної домівки любих дітей та онуків, а їх у Коваленків троє, і навіть семеро правнуків вже є.
Перший літній місяць хоч і видався досить дощовим, проте пожежники завжди готові рятувати врожаї від вогняного лиха. У цьому ми особисто переконалися, спілкуючись із Миколою Глибіним, який на території сільради є єдиним надійним ліквідатором пожеж, якщо такі трапляються. Ми побажали йому, аби цьогоріч його жодного разу не викликали на поля у жнивну пору, хай горьківців оминає вогняне лихо. До того ж, місцеві фермери протипожежні заходи вже виконали: цьогоріч вже зібрали кошти і придбали пальне для пожежної машини, минулого року запаслися пожежними рукавами і шлангами, а пан Микола підготував старенького ПАЗика. Однак, приводів для хвилювання від вогню на території вистачає. У час, коли ми перебували у селі, хтось із односельців підпалив стихійне сміттєзвалище, і сильний вітер роздмухав вогонь за лічені хвилини. Благо, поруч проїжджав сільський голова В.К.Шпак, який викликав на допомогу керівника ФГ «Вітязь-11» С.А.Шульгу, що неподалік має власну базу для техніки. Тож Сергій Анатолійович особисто, не вагаючись, витягнув бочку і загасив полум’я. Із скромності наш герой від коментарів відмовився, посилаючись на зайнятість перед жнивами.


Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован.